Твір у форматі ЗНО: «Найбільша розкіш — це розкіш спілкування»

Я цілком погоджуюся з твердженням, що найбільша розкіш — це розкіш спілкування.

По-перше, спілкування робить людину справді людиною. Воно нас розвиває, збагачує новими знаннями, пропонує безліч можливостей для подальшого особистісного росту та розвитку.

У справедливості даного аргументу я переконуюся майже щодня. Наприклад, учора я весь день провів зі своїм найкращим другом, тож ввечері мене сповнювали приємні емоції, адже він дуже цікавий співрозмовник та прекрасний слухач. Наші відверті бесіди на злободенні теми принесли мені не лише інтелектуальне задоволення, а й в буквальному розумінні слова зробили мій день.

По-друге, спілкування з іншими приносить полегшення. Коли людину щось гризе зсередини, найкращий вихід — обговорити цю проблему, викласти усі карти на стіл.

У такому контексті важно не згадати роман Федора Достоєвського «Злочин і кара», його я й візьму, як приклад. Головний герой твору, Родіон Раскольніков, після вбивства бабки-лихварки і її сестри Єлизавети впадає в емоційну кому, зникає зі світу матеріального й топить себе у світі мук совісті, роздумів, безкінечних «якби» та «якщо». Але спасіння йому приносить Соня. Родіон відкривається їй, а вона йому, і цей акт соціалізації, такий щирий, майже інтимний, рятує обох від внутрішнього колапсу і, наче ліхтар, освітлює їм дорогу в краще життя.

Отже, справді найбільша розкіш — це розкіш спілкування.