Твір на тему: «Драматичний конфлікт новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)»

Ще на початку прочитання новели М. Хвильового «Я (Романтика)» проймаєшся мінорним настроєм цього твору. Адже новелу автор присвятив «Цвіту яблуні», що і задає трагічний настрій та визначає головну ідею. Роль такої алюзії дуже велика, бо відразу ж пригадується однойменний драматичний етюд іншого українського письменника М. Коцюбинського, у якому «я» головного героя розривається між свідомістю художника, який бачить незвичайно цікавий матеріал для своєї картини, і стражданням батька, у якого вмирає маленька дочка. Вже наперед легко здогадатися, що новела М. Хвильового присвячена тому ж самому внутрішньому конфлікту героя.

Головний герой новели «Я (Романтика)» — «людина і чекіст», «справжній комунар», який усвідомлює суперечність добра і зла, своє внутрішнє роздвоєння, яке втілилося у дві любові його життя. Перша любов героя — це вимріяна комуна, до якої йшов багато років і заради якої він готовий пролити кров тисяч ні в чому не винних людей. Друга любов — його рідна мати, у домівку якої він повертається пізніми ночами, біля якої він може відчути себе людиною, стати просто стомленим сином, віддати волю кращим поривам своєї душі, якій він може довірити свої сумніви, страждання і свій біль. Саме біля матері герой новели згадує, скільки невинних душ йому довелося загубити «на шляху до світлого майбутнього». Але коли приходить час чергового трибуналу, герой знов каже собі, що «так треба» і, не замислюючись, виконує свій «революційний обов’язок».

З кожним місяцем в українському пореволюційному суспільстві все більше і більше зростає суперечність. І одного разу настає момент, коли стикаються два найсвятіші для героя ідеали: на трибунал з його участю конвой приводить групу черниць, в одній з яких він впізнає свою рідну матір. Ситуація надзвичайно трагічна, адже перед героєм стоїть питання, на яке немає відповіді. Він повинен або вбити «свою печальну матір з очима Марії», або зрадити своїм комуністичним ідеалам. Виявляється, що герой не здатний на бунт, тому і виконує жорстокі вимоги системи: «охоплений пожаром якоїсь неможливої радості, закинув руку на шию матері й притиснув її голову до своїх грудей. Потім підвів маузера й нажав спуск на скроню».

Зобразивши в новелі трагедію особистості, М. Хвильовий показав безпорадність і страждання героя, розгубленість його душі. Про новелу «Я (Романтика)» видатний український літературознавець М. Жулинський написав так: «Небагато є в світовій літературі таких творів трагічного звучання, в яких були б відтворені драматичне роздвоєння реальності та ідеалів, внутрішній конфлікт революціонера, який потрапляє у «витворену революційними ідеями пастку».