Твір на тему: «Пошуки істини й справедливості героями роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита»

У своєму безсмертному романі «Майстер і Маргарита» Булгаков підняв вічні питання різного характеру. Так, наприклад, він розглядає проблему істинних і уявних цінностей у житті людини. На думку Булгакова, однією з найважливіших цінностей в цьому світі є справжнє мистецтво, справжня творчість. На самому початку роману письменник знайомить нас з двома героями –

представниками «пишучої братії».

Один з них є головою правління найбільшої московської літературної асоціації, інший – поетом, який друкується в цьому журналі. Автор чітко показує нам вузькість, дурість, обмеженість Берліоза. Для нього талант міряється відданістю слову партії. Про істинне мистецтві Берліоз не має жодного уявлення. Юний друг Берліоза – Іван Бездомний – у всьому йому підтакує, але у нього є шанс переосмислити свої погляди, в тому числі, і погляди на свою «поезію». Саме тому Бездомний потрапляє в клініку для душевнохворих, де відбувається його переродження.

Для автора оцінка істинності мистецтва, пошуки істини і справедливості особливо болючі, невипадково багато літературознавців вгадують під маскою Майстра самого Булгакова. Письменник показує нам членів МАССОЛІТа, що піклуються тільки про набивання свого шлунку. Вони не творці, ідеали цих писак – власне, суто матеріальне, благополуччя.

Майстер вигнаний з цього середовища, тому що він інший. Булгаков впевнений, що художник не має права продаватися, інакше він позбудеться свого дару. Це головний моральний закон справжнього творця.

Якщо Майстер – це втілення справжньої творчості, то Маргарита – ідеал «справжньої, вірної, вічної любові». Я вважаю, що в справжній любові вона була (у розумінні Булгакова) по-справжньому моральна, бо пішла за коханим до самого Сатани. Доленосна зустріч Майстра і Маргарити була подібна блискавці.

Життя, за яке «багато жінок віддали б все, що завгодно», здається Маргариті настільки порожнім, що одного разу навесні вона виходить з жовтими квітами, щоб знайти того, кого любила «давним-давно». І не краса, а «ніким не бачена самотність в очах» Маргарити вразила Майстра. Треба сказати, що в цій героїні втілений авторський ідеал любові і краси, Булгаков намалював істинно гідну подругу великого художника. Майстер не витримує цькування і бажає піти від життя, сховавшись в клініці для душевнохворих. Але Маргарита залишається йому вірна. Її любов здатна розтрощити всі перешкоди.

За допомогою її образу Булгаков розкрив тему істинної відданості. Отже, Майстер написав роман про Понтія Пілата і Ієшуа Га-Ноцрі. Ієшуа у Майстра не «божественне явище», а просто бродячий філософ, який ніс світові своїм вченням прості, але вічні моральні цінності. Через біблійну лінію в романі Булгаков продовжує стверджувати тему істинних і хибних цінностей у житті людини.

Важливо, що в «реальній» Москві 20-х років ХХ століття Булгаков спостерігає лише людей, якими оволоділи пороки. Стьопа Лиходєєв, Варенуха, Римський, Жорж Бенгальський – всі вони забули про моральність, про прості людські цінності. Користь, хабарництво, хіть, пияцтво і ненажерливість – все це, як показує Булгаков, типові риси москвичів початку ХХ століття. І саме за них вони несуть покарання – кожен своє, але страшне.

Таким чином, у своєму геніальному романі М. Булгаков торкнувся величезної кількості вічних тем і питань. Так, серед інших, у своєму творі письменник зачіпає проблему істинних і хибних цінностей. Він стверджує, що вічними є моральні – біблійні – установки. Тільки вони здатні зберегти душу людини безсмертною.