Твір на тему: «Романтичні та реалістичні риси в романі «Євгеній Онєгін»

Початковим наміром Пушкіна щодо роману «Євгеній Онєгін» було створення комедії, схожої на «Горе від розуму» Грибоєдова. У листах поета можна знайти начерки до комедії, в якій головний герой зображувався як сатиричний персонаж. У ході роботи над романом, яка тривала більше семи років, задуми автора істотно змінилися, як змінився і його світогляд в цілому.

За жанровою природою роман дуже складний і оригінальний. Це «роман у віршах». Твори такого жанру зустрічаються і в інших авторів, наприклад, роман у віршах Байрона «Чайльд-Гарольд». Перша половина XIX століття була епохою романтизму, а Байрон – улюбленим поетом для багатьох російських художників слова. Не випадково образ Чайльд-Гарольда неодноразово згадується в романі Пушкіна, з ним порівнюється Євгеній Онєгін.

За визначенням, роман у віршах – це велике ліро-епічне оповідання. У романі Пушкіна багато місця відводиться авторським відступам, роздумам, почуттям. Це робить твір ліричним. У той же час у романі широко зображені події в країні і суспільстві, зображення багатопланове, показаний життєвий шлях Онєгіна. Такі риси притаманні прозовому, епічному роману. Сам Пушкін писав, що роман прозаїчний і роман у віршах – це «диявольська різниця», і визначив жанр «Євгенія Онєгіна» як «вільний роман».

Композиційно «Євгеній Онєгін» побудований як «роман у романі». Це відповідало цілям автора. Його роман – ліро-епічний. Епічним є внутрішній план розповіді. Він включає в себе основний вигаданий сюжет. У ньому Пушкін відтворює долю Онєгіна як представника молодого покоління російського дворянства, «зайвої людини» в консервативному суспільстві, де неможливо застосувати свої сили.

Як епічний створений і образ Тетяни Ларіної. Це був перший сильний і глибокий жіночий російський характер. Після нього склалася традиція зображення жіночих типів в російській літературі. До епічного жанру належить і зображення двох столиць Росії – Петербурга і Москви, російського села з його помісним устроєм. Долі героїв показані на широкому тлі історії та культури країни.

Ліричним є «зовнішній» план розповіді, який складається з авторських відступів. Вони дуже широкі за охопленням тем і проблем. Ліричними є пейзажні відступу. Краса і велич природи даються через сприйняття автора і його героїв. У першому розділі Пушкін у романтичному ключі зображує море. Багато в романі і пейзажів-спогадів. Автор приділяє увагу всім порам року, описуючи стан природи в кожному з них. Чудова картина російської зими показана очима Тетяни.

У своєму чудовому творі Пушкін використовував риси всіх відомих на той час в літературі жанрових різновидів роману: роман-виховання, роман-біографія, роман-подорож, любовний роман, авантюрний роман, історичний роман. У «Євгенії Онєгіні» є опис життя героя, його дитинства і ранньої юності. Герой подорожує країною, потім за кордон і назад, яскраво показані любовна історія, дуель, історичні картини життя Росії.

Пушкін гостро ставить проблему виховання та освіти дворянської молоді. У центрі уваги автора – процес дорослішання людини, розвиток її особистості. При складній композиції і різноманітті жанрових складових Пушкін зумів створити закінчений, цілісний і унікальний для російської літератури твір.