Твір на тему: «До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле»

Для того, щоб бути повноцінною особистістю і гідним членом сучасного суспільства, людина повинна з повагою ставитися до славетного минулого свого рідного народу, добре знати усі етапи історичного й культурного розвитку своєї країни, починаючи з часів її створення. Пишатися досягненнями свого народу, перейматися проблемами Батьківщини, з честю продовжувати справу своїх славетних предків — ось головне завдання, яке стоїть сьогодні перед кожним з нас, ось головне, над чим кожен з нас повинен замислитися на початку свого життєвого шляху, ось питання, яке для кожного з нас повинне бути особистим громадянським вибором.

На мій погляд, одним з головних чинників пробудження національної свідомості українців завжди була культурна та літературна спадщина наших співвітчизників, а романтична складова творів талановитих українських поетів і письменників завжди допомагала краще зрозуміти все, що залишили нам у спадщину наші предки.

За довгі століття боротьби українського народу за свободу та незалежність душі наших співвітчизників стали виснаженими, але, попри все, не перетворилися на душі, сповнені ненавистю та жорстокістю. Саме завдяки тому, що життя українців завжди будувалося на культурній та історичній спадщині, нам і сьогодні вдалося не втратити душевність, доброту і щирість, і сьогодні ми відрізняємося бажанням жити, а не байдуже існувати. Це прагнення ми обов’язково повинні зберегти і передати своїм нащадкам.

Природна потреба людей дивитися в глибину століть, знати минуле свого народу, перш за все, викликана бажанням якнайкраще розібратися у подіях, що відбувалися у стародавні часи, збагнути сенс життя свого народу і сенс власного життя, знайти в далекому минулому живі цінності, створені нашими талановитими предками.

Суспільні, культурні та літературні надбання українського народу — це не просто велика кількість історичних фактів, які звичайна людина навряд чи зрозуміє, це ще й романтика боротьби людей за свій добробут і своє щастя. Надбання наших предків — це саме ті джерела, саме та життєстверджуюча святиня, до яких ми знову і знову будемо звертатися, вирушаючи у черговий похід до нових соціальних перетворень.

Історична спадщина нашого народу, наших видатних предків дуже потрібна сучасним українцям, не менш вона буде потрібна і нашим нащадкам. Адже досягнення батьків, дідів і прадідів назавжди залишаться основою культурного та духовного розвитку українського народу, а помилки предків дозволять не повторювати їх у майбутньому. Тому до майбутнього ми обов’язково повинні йти, час від часу озираючись на минуле.