Твір на тему: «Зимові свята»

За вікном пролітає перший пухнастий сніжок, легенький морозець демонструє свої вишукані шедеври прямо на наших шибках, а діти, ці маленькі непосидючі бешкетники, вже майструють своїх веселих новорічних сніговичків. Бачиш усе це — і на душі стає так тепло і приємно, як ніколи. Чому? Та тому що вже відчувається повноцінний прихід зими. А зима — це та чудова пора року, яка вміє дарувати приємні емоції та незабутні враження, адже саме в цей період ми відзначаємо найбільші й найулюбленіші свята усього світу, які пов’язані з самобутніми традиціями й звичаями.

Кількість зимових свят просто вражає. Мабуть, жоден інший сезон не може похизуватися хоча б приблизним, навіть не більшим їх числом. І найпершим святом у цьому списку є день Андрія Первозданного. Саме на Андрія молоді дівчата ворожили на свою долю, на майбутнього судженого, крім цього, вони прохали щастя і підтримки у святого на весь наступний рік. На жаль, зараз ця традиція майже забута, але я впевнена, що це не назавжди, і вже незабаром про неї згадають і з новою силою втілять у життя.

Наступне, не менш важливе свято — це День святого Миколая, до речі, улюблене свято слухняних дітей. За легендою, яку знають усі малюки, Миколайчик відвідує в цю ніч кожну дитинку і, залежно від того, як вона себе поводила, дарує бажаний подарунок або ж різочку тому, хто виявився зовсім неслухняним.

Після Дня святого Миколая усі, затамувавши подих, з нетерпінням чекають приходу Нового року. Свято Нового року — це не просто особливий день, це — найбажаніше, найжаданіше, наймасштабніше гуляння. Кожна сім’я прикрашає свій будинок різнокольоровими гірляндами, паперовими сніжинками, блискучими намистинами, але головним атрибутом цього свята все ж залишається новорічна ялинка. Ця красуня своєю присутністю створює оту неповторну святкову атмосферу, яку неможливо відтворити за її відсутності. Новий рік в Україні проходить гучно й весело, обов’язково з танцями і піснями. У цю неповторну ніч маленькі діти віддано чекають на прихід Діда Мороза з його подаруночками, та й дорослі, поринувши в атмосферу майже реальної казки, час від часу його виглядають, сподіваючись, що раптом він з’явиться і саме сьогодні виконає їхні найпотаємніші бажання. Тому це свято сподівань і мрій нікого не залишає байдужим до себе.

Трохи відпочивши від Нового року, не помічаєш, як приходить велике Різдво — день народження Христа. Ще з прадавніх часів Різдво шанували в кожній українській хаті, адже це свято одне з найбільших християнських. Традиційно в цей день уся родина готує до святої вечері дванадцять страв, серед яких обов’язково має бути наша українська кутя, якою потім хрещеники пригощають своїх хрещених батьків. Не можна уявити Різдво й без колядників, їх побажання, щирі пісні, навіть театральні постановки — усе це ще одна світла й неповторна традиція.

Список найвизначніших свят вдало завершує Старий Новий рік, який святкують не зовсім гучно, але в ньому є своя особлива родзинка і вишуканий шарм. Адже це свято є останнім, завершальним у ряді грандіозних подій і безкінечних веселощів. Тому саме від якості його проведення й залежать враження, які залишаться в кожному серці аж до наступних зимових свят.

Тож зимові свята — це особливий період року, який наповнює нас радістю, теплом і вічними світлими поглядами. Веселих свят, любі!