Твір на тему: «Чи є душа рівноцінною платою за вічну молодість?»

Роман О. Уайльда «Портрет Доріана Грея» приніс авторові світову славу, але постулати письменника щодо життєвих принципів викликали у тогочасній Англії велике обурення. Самого Уайльда було засуджено до ув’язнення, і, навіть після звільнення, йому було заборонено жити в Британському королівстві.

Взагалі, Оскар Уайльд краще відомий як автор оповідань «Кентервільський привид», «Злочин лорда Артура Севіля», повістей, віршів, салонних та побутових комедій, збірок казок «Гранатова хатинка», «Щасливий принц». Яскравий талант, актуальність проблематики творів, філософічність думок Оскара Уайльда не тільки принесли йому всесвітню славу, а й повернули його ім’я в рідну йому Англію.

У своєму романі «Портрет Доріана Грея» Оскар Уайльд висвітлює досить важливі проблеми, пов’язані з міжособистісними, соціальними та культурними аспектами людських взаємовідносин у тогочасному суспільстві. Через створені у романі художні образи письменник розкриває зв’язок між внутрішнім світом людини і мистецтвом. Наприклад, один з героїв роману художник Безіл вважав, що мистецтво є певним дзеркалом людської душі, яке відбиває моральні якості людини, її спрямування і почуття. Адже кожний справжній митець обов’язково вкладає у будь-який твір частинку своєї душі, а його творіння свідчить про духовний світ тих, кого зображено на картині.

Але за думкою Оскара Уайльда, майбутнє творіння залежить не від того, хто його створив, а від власника цього творіння. Так і вийшло, що головний герой роману Доріан Грей поклав увесь тягар свого душевного бруду на свій власний портрет. Портрет ніс цей тягар усе життя героя і повернувся до первісного вигляду тільки після смерті власника.

Не менш тісно пов’язаний з цією ідеєю і образ лорда Генрі, який у романі теж став своєрідним творцем, але творцем не художнього або мистецького твору, а творцем душі Доріана Грея. Головним його інструментом стала хибна філософія, яка полонила розум юного Доріана своєю таємничість і незвичайною новизною, а в той же час з середини підточувала не спокушене злом та недосвідчене серце Доріана.

Доріан Грей почав своє падіння у безодню через те, що лорд Генрі змушував хлопця не надто піклуватися про мораль, заспокоював сумління головного герою роману. Ймовірно, що у Доріана була можливість зупинитися у своєму падінні навіть після самогубства Сибілли Вейн. Адже після цієї трагічної події він ще міг з великим тягарем на серці розмірковувати про своє відношення до дівчини, що стало причиною її загибелі. Але й тут поряд опинився лорд Генрі, який жахливо спростив трагедію справжніх жіночих почуттів і довів Доріану, що своєю смертю Сібілла тільки виконала свою останню у житті роль.

Крок за кроком Доріан Грей перетворювався з людини, що мала чисте і добре серце, на злочинця та егоїста, в людину, яка власноруч знищувала свою душу. У романі «Портрет Доріана Грея» Оскар Уайльд утверджує думку про те, що лише сумління може контролювати людське життя і вчинки людини, і хоч і не виправляти їх, то хоча б докоряти за них. І людина буде гідно жити доти, доки буде жити її сумління, яке не може знищіти ніхто, крім неї самої.