Твір на тему: «Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це її слова»

Жити в Україні і не знати нічого про народні пісні просто не можна. Українці — це саме та нація, яка зростала на своїх піснях, яка вкладала в їх слова усі переживання, душевні потрясіння, все те, що не могла просто забути. Недарма ж розумні люди говорять, що українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слова.

Особисто я поважаю українську пісню, любов до неї мені ще з раннього дитинства прививала моя дорога бабуся. Кожного вечора я чула зовсім різні приклади давніх пісень, які колись звучали з уст молодих дівчат, веселих парубків під час великих чи то малих гулянь. Тематика пісень була зовсім різною: від історичної балади до ніжної колискової. Бабуся наголошувала, що в словах, покладених на музику, завжди заховане щось значуще. Це могла бути розповідь про життя відомої особи, важлива історична подія, велике свято або буденні переживання й страхи, чи почуття, які соромилися демонструвати відверто, тому й покладалися на силу й могутність пісні.

Вже зараз, будучи в більш свідомому віці, я почала глибше цікавитися історією української народної пісні, бо розуміла, що ключ до душі нашого народу лежить саме через неї. Досліджуючи тексти, музику давно забутих пісень, розумієш, що в них заховано значно більше інформації, яка може наштовхнути на довгі, серйозні роздуми. Дівчата за допомогою пісень не просто розважались і відпочивали, так вони тамували біль, прискорювали роботу, заспокоювали надокучливі думки. Вченими доведено, що українська пісня виконувалась в особливій манері, тональності та гучності, властивій тільки українцям, і це не проста випадковість, а продумана форма співу, бо вона реально допомагала полегшити біль чи розв’язати серйозну проблему.

Піснями освічувались у коханні, ними розмовляли й ділились враженням, ними жили. Та чомусь зараз ми почали несправедливо забувати про цей неоціненний і неповторний дар українського народу, про його значимість у житті кожного з нас. Тому давайте спробуємо повернути українській пісні її належне місце, пам’ять про неї, бо не можна дозволити, щоб українська душа стала загубленою, щоб забулись важливі слова.