Твір на тему: «Моє ставлення до Анни Кареніної»
«Анна Кареніна» — один з найвідоміших творів світової літератури. Цей роман вийшов з-під пера російського письменника Льва Толстого ще в далекій другій половині дев’ятнадцятого століття, але проблеми, порушені в ньому, залишаються актуальними й в наш час. У творі є кілька сюжетних ліній, центральним образом одної з яких є заміжня жінка з Петербургу Анна Кареніна. З першої своєї появи на сторінках роману ця героїня привертає увагу читача: вона захоплює нас своєю мудрістю, добротою та великим життєвим досвідом.
На перший погляд мені здалося, що Анні в цьому житті посміхнулась удача. Вірний, розумний чоловік, люблячий син, багатство та хороша слава у широких колах московської та петербурзької знаті — невже цього недостатньо для справжнього жіночого щастя? Здавалося б, її життя надзвичайно безтурботне. Але вже скоро автор дає нам зрозуміти, що Кареніна просто пливе за течією, тому вона не відчуває себе насправді щасливою.
Все змінюється, коли в її оточенні з’являється молодий офіцер Олексій Вронський. Лише з ним жінка починає відчувати солодкий присмак щасливого життя, але осуд суспільства не дає їй вдосталь ним насолодитися.
Звичайно, ця жінка боролася зі своїми почуттями, але все ж вони зуміли взяти її в полон та заповнили собою все життя героїні. Анна Кареніна розуміла, що тепер вона вже не може бути зі своїм чоловіком. Кохання повністю засліпило героїню, адже вона все частіше звертала увагу на велику кількість недоліків Кареніна, при цьому зовсім забувши про всі хороші якості, які в нього були. Водночас жінка ідеалізувала у своїх очах Вронського, всіляко виправдовувала його перед самою собою.
У наш час багато хто не може зрозуміти вчинки Анни, адже зараз люди кожен день одружуються та розлучаються. Але в роки життя Кареніної жінка мусила бути зі своїм законним чоловіком до кінця життя. Саме тому любов Анни було в прямому сенсі забороненою і через це мені щиро її жаль. Що може зробити з собою жінка, яка вперше в житті по-справжньому кохає?
Я вважаю, що єдиною помилкою, яку допустила Анна у своєму житті, було її самогубство. Дійсно, становище жінки було не найкращим: Кареніну осудило суспільство, вона залишилася без сім’ї, а любові й тепла від Олексія Вронського вона більше не відчувала. Інколи потрібно просто долати перешкоди з гордо піднятою головою, але цього разу жінці це не вдалося. Напевне, після всіх своїх невдач Анна бачила лише один вихід — суїцид.
Після різних подій у романі моє ставлення до Анни Кареніни інколи кардинально змінювалось. Незважаючи на це, я завжди поважала цю жінку за її силу волі та здатність іти проти суспільної думки.