Твір на тему: «Вибір професії — вибір життєвого шляху»



У дитячому садочку, школі, на вулиці, у колі друзів нас постійно запитують, ким ми хочемо стати у майбутньому. Це питання звучить з вуст батьків, вчителів, викладачів і просто знайомих. Та це і не дивно, адже вибір професії — це одне з найважливіших і найскладніших питань, які тільки можуть зустрітися на нашому життєвому шляху. Професія — це наші можливості, успіхи, переконання, погляди і перспективи, наша професія — це наше життя.

Я вже давно почала задумуватися про свій майбутній фах. Особисто мене дивує те, що люди навіть у 40 років не можуть сказати, що задоволені своєю роботою, що працюють і отримують від цього задоволення, а звичайні школярі вже у 16-17 років змушені обрати майбутню спеціальність, адже мають скласти іспити і вступити до ВНЗ. Завжди боялась, що зі мною це теж станеться, і я не буду до кінця розуміти, з якою саме діяльністю чи конкретною справою хочу пов’язати усе своє подальше, сподіваюсь, перспективне життя, але, на щастя, я вже зробила вибір і впевнена у ньому на всі сто відсотків. Обговоривши усе зі своєю родиною (а це мій власний центр підтримки), я зрозуміла, що маю обрати професію креативну і цікаву особисто мені. З-поміж десятків запропонованих варіантів найкращим і найпривабливішим виявився лише один. З огляду на те, що мене завжди цікавила література, що я багато часу приділяла і приділяю вивченню української мови, цікавлюсь новинами з різноманітних сфер, мій вибір став досить очевидним. Так. Я хочу стати журналістом. Вірю, що саме ця професія допоможе мені розкрити усі свої таланти, дозволить втілити досі уявні проекти в життя, подарує можливість відчути себе задоволеною і реалізованою. Я розумію, що моїм основним завданням на даний момент залишається активна робота над своїми навичками й уміннями, я мушу багато читати, дізнаватись щось нове, розширювати свій світогляд і просто самовдосконалюватися. Адже впевнена, що всього можна досягти лише тоді, коли до таланту й бажання додається ще й плідна праця. Я справді хочу реалізувати себе саме в цій професії, тому що відчуваю, що вона мені підходить, відчуваю, що це те, що я шукала. Вірю, що після навчання в університеті та кількох років роботи за спеціальністю, любов до журналістики тільки збільшиться і набуде нового розмаху, а не стане звичайною, буденною рутиною.

Отже, від вибору майбутньої спеціальності залежить і все подальше життя. Робота може допомогти розкрити увесь прихований потенціал, а може, навпаки, заховати усі помітні таланти; може надихнути й почати нове життя, а може, й змусить закритися в собі; може стати улюбленою справою, а може й перетворитися на ненависну річ. Тому я рада, що зуміла хоча б зробити вибір, який задовольняє мене на цьому етапі життя, сподіваюсь, що далі буде тільки краще, і обраний мною фах принесе в моє майбутнє тільки яскраві емоції і приємні враження. Бажаю і кожному з вас не помилитися з власним вибором.