Твір на тему: «Неможливо завжди бути героєм, але завжди можна залишитися людиною»

Нам змалечку прививають риси, якими за загальноприйнятими нормами мали б володіти дорослі люди: чесність, вихованість, щирість та доброзичливість. Нерідко батьки намагаються передати своїм дітям розуміння тих речей і рис, якими вони самі хотіли би бути наділені. Однак реалії свідчать про те, що світогляд, який нам насаджують з раннього віку, як правило, не відповідає дійсності. Ми читаємо казки про славетних принців, які рятують принцес від злих драконів, потім переглядаємо фільми, в яких круті головні герої допомагають всьому світові триматися на плаву, після цього відвідуємо театральні постановки, і на сцені, зрештою, все ж знаходиться один персонаж, який жертвує чимось во ім’я добра і стає переможцем.

Ми живемо у світі, який не керується такими правилами. Наше життя значно складніше і розгалуженіше, ніж сюжет найзагадковішого та найбільш заплутаного кіно. Після всіх вражень, які ми переживаємо від переглянутого на екранах та прочитаного на сторінках, ми прагнемо здійснити доблесний вчинок і, на жаль, майже ніколи не помічаємо можливостей це зробити. Адже герой сучасного суспільства це не той, у кого найміцніший меч чи найшвидший кінь. Це людина, яка володіє тими характеристиками, про які нам так натхненно розповідали в дитинстві. А подвиг у сьогоденних реаліях — це вміння проявити ці риси та застосувати їх для допомоги іншим.

У романі «Чорна рада» чимало героїв, якими їх ми бачимо в хмарі стереотипів: сильних, дужих, хоробрих та готових пожертвувати своїм життям заради інших. Це і Шрам, який готовий боротись на смерть во ім’я щасливого майбутнього своїх дітей та внуків, це Кирило Тур, який пропонує Якиму Сомкові залишитись замість нього у темниці і чекати на страту, це згаданий вище гетьман, який відмовляється від пропозиції свого підданого і з гідністю приймає свою долю. Проте доволі важко собі уявити події «Чорної ради» в сучасності, а ще важче — перенести вчинки головних героїв роману на теперішніх людей.

Гарним прикладом підтвердження головної теми твору є повість Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки». Це добра та світла історія про двох звичайних хлопців, з якими трапляються різні пригоди. Автору блискуче вдається ненав’язливо розповісти читачеві про те, що геройство — це не тільки порятунок держави чи світу, а й просто мистецтво залишатись людиною. До прикладу, у фрагменті твору, де головні герої, перебуваючи на канікулах в Києві, випадково отримали в руки дорогий годинник, продемонстровано, що маючи бажання та володіючи високими людськими рисами можна досягти багато чого. Хлопці все ж знайшли власника втраченої речі, а замість винагороди змогли знятись у фільмі.

На мою думку, перша частина теми твору тотожна другій. Адже людина, яка не втрачає людяності у найскрутніший час, і є героєм нашого часу.