Твір на тему: «Характеристика Айвенго» за однойменним романом Вальтера Скотта

Вальтер Скотт — славетний шотландський письменник. У своїх творах чоловік поєднує історію, науку й фантазію. Вальтер хотів правдиво відобразити побут, звичаї, мораль минулих століть, змалювати видатні особистості й реальні події. Головна мета письменника — зображення на історичному фоні долі звичайної людини, об’єднуючи історичну правду з художньою вигадкою.

Нещодавно ми прочитали пригодницький історичний роман відомого британського письменника Вальтера Скотта «Айвенго». У цьому творі дії відбуваються в дванадцятому столітті. Події відносяться до кінця довгої і кривавої боротьби між норманами та саксами. Часи лицарів давно пройшли, але твір Вальтера Скотта все одно захоплює сучасних читачів. «Айвенго» зацікавлює інтригами, романтичними сценами, авантюрами, яскравими образами всіх героїв. Цей твір вважається світовою класикою, він пронизаний сюжетною лінією кохання та сімейних негараздів.

Айвенго — головний герой твору. Це дуже мужній, благородний, відданий, сильний юнак. Він належав до роду саксів. Айвенго мав дуже гарні здібності. Головний герой був молодим, але неперевершеним лицарем. Ніхто не міг його перемогти, перевершити у володінні зброєю. Айвенго відстоює свою гідність, честь, беручи участь у багатьох турнірах для лицарів. На одному з боїв юнак з’явився із девізом «Позбавлений спадку». Айвенго навіть зміг перемогти найбільш сильного норманського лицаря храмовника Бріана де Буагіль-бера. Головний герой був відданий своєму королю Річарду. Айвенго хвилювався за державу. Також він допомагав королю у третьому хрестовому поході, захищав його честь і гідність.

У душі юнака перепліталося почуття мужньості, жорстокості, сміливості й одночасно щирої любові, вірності, ніжності. Айвего сильно покохав леді Ровену. Через це батько вигнав юнака з дому й позбавив спадщини. Та це не зупинило Айвенго. Головний герой знайшов вихід: переміг на турнірі під Ашбою, ледь не втративши життя. Спритність, юнацька грація зачарували глядачів. Айвенго отримав приз — золотий вінок: «Дарую тобі цей вінець, лицарю, як нагороду, призначену мужньому переможцеві. І ніколи вінець лицарства не був покладений на більш гідне чоло». Айвенго обрав королевою турніру леді Ровену. На щастя, батько зрозумів, пробачив сина. Кохання перемогло, і згодом Айвенго з Ровеною одружилися.

Головний герой завжди був готовий допомогти людям. Він це робив щиро, без будь-якої користі для себе. Одного разу Айвенго був сильно поранений, Ребекка, дочка єврея Ісаака, доглядала за ним, лікувала. Коли юнак дізнався, що дівчину звинувачують у чаклунстві, то одразу ж, ледь одужавши, поспішав захистити її честь, довести її невинність.

Отже, Айвенго перед нами постає ідеальним лицарем. У ньому поєднується зовнішня врода, розум, шляхетність, відвага, доблесть, щирість, відданість справі. Зараз ми живемо у двадцять першому столітті, але все одно з захопленням і хлопці, і дівчата читають роман «Айвенго».