Твір на тему: «Способи самоствердження людини» за романом Валер’яна Підмогильного «Місто»

Відомий український перекладач, прозаїк і автор інтелектуальної прози В. Підмогильний народився на Катеринославщині у селі Чаплі. У 1921 році він переїжджає до Києва і влаштовується бібліографом у Книжковій палаті, а потім займає посаду редактора у «Книгоспілці». У 1924 році В. Підмогильний створює літературне об’єднання «Ланка», яке через два роки отримує назву «Майстерня Революційного Слова». У 1929 році письменник їде до Харкова, де отримує посаду редактора журналу «Життя революції» і консультанта з зарубіжної літератури при видавництві «Рух». У 1934 році В. Підмогильний був репресований, а у 1937 році розстріляний.

Творчий доробок В. Підмогильного налічує не так вже й багато творів, але кожен з них являє собою унікальне явище і дозволяє нам познайомитися з життям українського народу та української інтелігенції у перші пореволюційні десятиріччя. Одним з таких творів, який сьогодні вважається вершиною творчості письменника, став роман «Місто».

У романі Валер’ян Підмогильний розмірковує над феноменом людського існування, над способами самоствердження людини у тогочасному суспільстві, над природою існування особистості серед оточуючих їх людей, а також над суперечливостями, здатними вкрасти душу будь-якої мислячої людини.

Для того, щоб довести читачам пріоритети справжніх істин і найвищих цілей, В. Підмогильний проводить героя свого роману Степана Радченка через випробування, серед яких і розчарування у власних силах, і трагедія Максима, і смерть близької людини Зоськи. Поступово Степан розуміє, що його способи самоствердження і завоювання міста врешті-решт приводять його до того, що він стає таким собі «перекотиполем», яке віднесло від одного берега і не донесло до іншого.

Розмірковуючи над своєю душею, Степан Радченко з часом усвідомлює, що його життя позбавлене глибинного змісту, грається з ним і призводить до безглуздості існування як Людини і Особистості. Він знаходить в собі сили і на шляху до становлення гідної особистості долає сходинку за сходинкою. Та при цьому герой роману відчуває, що сучасна людина являє собою самотнього перехожого, закинутого у цей бездушний світ. І все, що є у такого перехожого – це його необмежена свобода, яку він повинен спрямувати на створення гідного життя або зовсім скоро загинути, так і не доторкнувшись до таких загальнолюдських святинь, як творчість, честь і кохання.

Отже, через головного героя роману Степана Радченка В. Підмогильний порушує проблеми самоствердження людини у суспільстві та шляхи пошуку свого місця в оточуючому світі. Ця проблема актуальна в будь-які часи, актуальна вона й сьогодні. Прикладом цьому можуть бути тисячі молодих людей, які вдалині від своїх рідних, від свого дому досягають успіхів у тій чи інший справі і, впоравшись з життєвими труднощами, стають прекрасними фахівцями та відомими людьми.