Твір на тему: «Образ Анни Кареніної» за однойменним романом Льва Толстого

Нещодавно ми прочитали твір видатного російського письменника Льва Толстого «Анна Кареніна». Це роман про кохання, у котрому підіймаються проблеми сім’ї, шлюбу, батьків і дітей, місяця людини в суспільстві, життя і смерті, сенсу буття. У творі також розповідається про кризу сімейних цінностей, дії відбуваються після реформи 1861 року.

Головною героїнею роману є Анна Кареніна. Саме її образ образ мене зацікавив найбільше, адже він є неоднозначним. Анна Кареніна — жінка з вищого світу. Вона має чоловіка, котрий був старший за неї, малого сина. Одного разу жінка зустріла Вронського і одразу ж закохалася, зраджуючи Олексія Олександровича, власного чоловіка. Життя Анни минає у внутрішніх суперечностях: вона не може забути чоловіка та сина, адже насамперед вона матір, у той же час хоче бути із Вронським. На жаль, Кареніна закінчує життя самогубством.

Ще на початку твору ми помічаємо, що Анна - вродлива жінка, котра чимось причаровує чоловіків: «Блискучі, що здавалися темними від густих вій, сірі очі доброзичливо, уважно зупинилися на його обличчі, неначе вона впізнавала його, і негайно ж перенеслися в натовп, як би шукаючи когось. У цьому короткому погляді Вронський встиг помітити стриману жвавість, яка грала в її особі і пурхала між її блискучими очима і ледве помітною посмішкою». Можна зрозуміти Вронського, котрий з першого погляду покохав Кареніну. Анна не може вистояти перед такою ситуацією, її життя ускладнюється, заплутується. З одного боку Кареніна дуже любить свого сина й не хоче його покидати, а з іншого - вона дуже закохалася у Вронського. Материнська любов переповнювалася у серці жінки: «Вона згадала ту, частково щиру .... роль матері, що живе для сина, яку вона взяла на себе в останні роки .... в ній є держава, незалежна від положення в яке вона стане до чоловіка і Вронського. Ця держава - був син .... вона не може покинути сина». Анна виявилася сильною, безстрашною жінкою. Вона пішла проти всіх, забула про всі моралі, закони, стандарти поведінки й зробила свій вибір. Жінка до останнього намагалася зберегти шлюб, бо поважала Кареніна й не уавляла життя без маленього сина Сергія.

Згодом Анна починає жити з Вронським. Жінці набридають постійні косі погляди й плітки про неї. У Анни почалася душевна криза, вона потайки вживала морфій. Згодом почалися кошмарні сни, Вронський також почуває себе не таким щасливим як раніше. Анна розуміє, що істерики та скандали стали невід’ємною частиною їхнього життя, свого нового чоловіка вона починає часто ревнувати. Кареніна не витримує душевного розладу й кидається під поїзд.

Отже, я не можу точно виразити свою думку з приводу вчинків Анни. Образ Анни є суперечливим. Так, вона покинула чоловіка, а це не є припустимим для гарної дружини, їй важко було довго не бачити сина. Але ж Анна щиро й сильно покохала Вронського, не можна назвати ті стосунки звичайною інтрижкою. Кареніна доросла жінка, вона знала на що й заради чого вона йде. Вронському вона подарувала чудову донечку Анну. На жаль, Кареніна не змогла протистояти життєвим ситуаціям, проблемам. Їй не вистачило сили все витримати, та й підтримки ні від кого майже не було. На жаль, Кареніна так і не змогла побудувати щасливої дружної родини...