Твір на тему: «Утвердження загальнолюдських ідеалів вірності й кохання» в новелі Юрія Яновського «Шаланда в морі»

Новела «Шаланда в морі», написана талановитим українським письменником Юрієм Яновським, без жодних перебільшень є зразковим прикладом майстерного володіння словом. Після мого першого знайомства з цією новелою, я залишилася під невимовним враженням, адже уміння автора заховати такий глибокий сенс у досить коротенькому творі не може залишитись без уваги.

Окремо згадати потрібно про високі почуття головних героїв, на яких і тримається весь розвиток сюжету. Можливо, стосунки Мусія і Половчихи надто ідеалізовані, але вони прекрасні. Тому про це трохи далі.

Новела починається з того, що стара Половчиха, незважаючи на бридку погоду, виходить до берега виглядати свого любого чоловіка. Вона відчуває страшну біду: «Серце її обдував трамонтан, воно ладне було вискочити з грудей», але до останнього вірить, що коханий повернеться з моря до неї неушкодженим, а головне — живим. Відданість і любов робить з цієї жінки справжній «маяк невгасимої сили», який ладен світити цілу вічність. Віру старої в чудо не похитнуло навіть вшанування моряками пам’яті її чоловіка, момент, коли всі з повагою поздіймали шапки; вона проігнорувала й слова сільського хлопця, який ще раз нагадав Половчисі про неминучу смерть її любого Мусієчка. Ця сцена чекання на березі штормового моря є уособленням подружньої вірності, красивим символом чистої любові і віри у краще. Тому сподівання відданої дружини не виявилися марними, невблаганне море все ж прибило до берега шаланду, а разом із нею і тіло, як думала Половчиха, вже не живого чоловіка. Та попри те, вона зібрала волю в кулак і почала витягати господарську шаланду на берег, бо знала, що такою була б остання воля Мусія. Але яким великим щастям було почути стомлений, але такий рідний голос коханого. Жіноча радість просто не мала меж, ніжні обійми найближчої людини стали безцінною винагородою за миті важкого очікування.

Отже, Юрій Яновський написав не просту новелу «Шаланда в морі», а створив справжній романтично піднесений гімн вірності, витривалості і безмежної, вічної людської любові.