Твір на тему: «Що нам потрібно відроджувати?»

У кожній цивілізованій країні є своя історія, мова, культура, економіка та суспільне життя. У нашій рідній Україні все це ніби і є, але, на жаль, несповна використовується.

Наша історія має славетне і героїчне минуле. По усьому світу поширилася слава стародавніх українських козаків. Ми можемо пишатися нашим минулим. Але не можливо жити тільки історією, треба подумати і про нашу сучасність. На що схоже наше сучасне життя? На життя нації, яка наче з’явилась невідомо звідки і невідомо куди подінеться, яка має дуже мало і матиме ще менше.

Яку ми мали культуру! Такі цікаві обряди та звичаї, які, як ніщо інше, вирізняли нашу країну серед других європейських держав, адже вони були притаманні лише Україні. Зараз мало хто це пам’ятає або просто не хоче це пам’ятати.

Земля в нашій державі незвичайно родюча. Багато хто заздрить такому багатству України. В часи Великої Вітчизняної війни фашистські окупанти ешелонами вивозили наші чорноземи до Німеччини. А в наш час не цінуються щедроти нашої землі, не підтримується належний порядок та чистота на території країни. Не вміємо ми користуватися тим добром, яке нам подарували наші предки.

А як ми чинимо зі своєю рідною мовою? Це взагалі не має назви. Не дивлячись на те, що українська мова за своєю мелодійністю

займає друге місце у світі, поступаючись лише італійській, багато хто з наших співвітчизників не розмовляє українською, соромиться своєї рідної мови, воліючи російську мову. Але ще сам великий Кобзар Тарас Григорович Шевченко заповідав нам: «і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь».

Мало що гарного можна сказати і про патріотизм. Складається таке враження, що наш народ живе окремо від країни, яка нас породила. Хто знає, можливо, це відбувається через кризу, яка в свою чергу виникла через недбале попереднє керування країною. І нічого нам не залишається, як чекати та сподіватися на людину, яка прийде до влади і наведе порядок у нашій державі, або доведеться самотужки, зібравшись разом, відроджувати свою культуру, економіку та мову.

Тільки треба поспішати вирішувати ці дуже важливі питання, доки наша красива й співуча, неповторна й самобутня, вільна й незалежна Україна зовсім не зникла з обличчя нашої планети.