Твір на тему: «У чому сенс життя жінки»
Хто така жінка? Дбайлива матуся, послужлива дружина, запекла кар’єристка, тусовщиця? Як себе може реалізувати жінка? Чи має вона стільки можливостей, як чоловік? Яке призначення жінки в 21 столітті?
Про жінку написані сотні книг, заспівані тисячі пісень, сказані мільйони слів... Їх так багато, усі вони різні, але усі описують її — жінку. І які не були б ті слова, вони означають одне — жінки не залишають байдужими нікого.
Як на мене, у сучасному світі існує багато стереотипів щодо жінки. Її досі вважають заслабкою, щоб вирішити проблеми, з якими вона стикається. Складається враження, що жінка без чоловіка, як окрема особистість, просто не зможе існувати. Насправді, це зовсім не так. Адже саме тендітні панянки сьогодні встигають подорожувати, працювати, виховувати дітей і їм ще вистачає часу на саморозвиток...
Кожен має праву на свою думку, та я вважаю, що обмежувати жінку стінами квартири, нагадуючи про те, що вона мусить сидіти вдома, виховувати дітей і прибирати, щонайменше, неправильно. Та знову ж змушувати вибирати її між сім’єю й роботою не можна. Демократичне суспільство передбачає право вибору. Я вважаю, що сьогодні кожна жінка може вибрати те амплуа, у якому вона буде почувати себе комфортно. Якщо вона хоче саме зараз розвивати себе, як особистість, можливо, розкривати якісь свої приховані таланти, то вона має на це повне право. Якщо ж вона бачить себе турботливою мамою, гарною господинею, то не починайте їй розказувати, що значно перспективніше сидіти в офісі, а не готувати борщ. А якщо вона може це все поєднувати, то не заперечуйте, що так вона не надає всьому належної уваги й треба обирати. Кожен має право жити так, як йому подобається. Двадцять перше століття, мабуть, не той час, коли прислухаються до суспільної думки. Наш час — період вільних думок, самостійних рішень, сміливих звершень.
Загальновідомим є факт, що зарплатня у жінок нижча, ніж у «сильної» частини людства, на керівні посади більш охоче приймають чоловіків. Мабуть, такі приклади й пропагують створення феміністичних організацій. Я не завжди бачу сенс в акціях, які вони організовують, але якщо по-іншому просто неможливо висловити своє бажання існувати так, як хочеш, то що ж лишається робити? Можливо, навіть завдяки їхнім протестам сьогодні можна спостерігати зміни в ставленні до жінки, як особистості, яка має таке ж право на реалізацію, як і чоловік.
Не думайте, що мої погляди застарілі, не відповідають дійсності. Я мала досвід спілкуватись з багатьма людьми, які мали кардинально різні думки щодо призначення жінки. Хтось возвеличував феномен жінки, хтось вважав її не важливішою за комаху. Та як би дивно не було, майже всі вони сходились на спільній думці, що справжнє покликання жінки — бути мамою.
Я погоджуюсь з такою думкою. Бог створив жінок, щоб продовжувати рід людський. Та ніколи не варто підганяти людину з рішенням створити сім’ю чи народити дитину. Такі рішення приймають не за хвилину. Усе має бути зваженим, обґрунтованим, обдуманим. Лише коли вона буде готова стати матір’ю, тоді їй варто про це думати. До когось розуміння свого призначення приходить у двадцять років, до когось у сорок, тому не варто нікого підлаштовувати під свої погляди.
Призначення жінки — знайти себе в цьому житті, реалізувати свої прагнення. Жінка має право сама для себе вирішити, що вона хоче й що може дати цьому світові.