Твір на тему: «Школа – осередок освіти, добра і гармонії»

Навчання в школі — найкращі роки життя. Особливо так любить говорити моя мама і з насолодою згадує, як вона ходила до школи з портфелем через міст (її школа знаходилася на іншому березі річки), як разом з однокласниками вчилася і відпочивала. Ми іноді заглядаємо з нею до старої папки, у якій зберігаються зошити, щоденники, фотографії та інший шкільний «антикваріат». Мені здається, мама так часто згадує школу не через прапори, краватки й комірці, якими рясніє папка, а тому, що вона була маленькою дівчинкою, яка дивилася на світ широко розплющеними наївними очима.

Слухаючи маму, її слова подяки вчителям і однокласникам, я замислююся над тим, що мені дає школа зараз. Мені стає цікаво, про що буду я розповідати своїм дітям через кілька десятків років? За що я буду дякувати моїй школі?

Мені здається, найголовніше, що дає школа — це знання, які залишаться з нами на все життя. Навчання в інституті важливе, але якщо ти погано вчишся за шкільною партою, то у вищій освітній заклад шлях тобі буде закритий. Справа навіть не в тому, хороші чи погані оцінки стоять у щоденнику, а в тому, скільки знань залишиться в голові, як ми навчимося їх застосовувати. Адже можна знати напам’ять таблицю множення, але не вміти застосувати її на практиці; можна знати закони фізики, але не розуміти, чому йде дощ і гримить грім... Головне навчитися думати, аналізувати, і саме цьому вчить школа. Від того, наскільки міцними й ґрунтовними будуть ці знання, залежить дуже багато чого в житті людини.

Я вважаю, що у школі немає «непотрібних» і «неголовних» предметів. Мені не уявляється життя без історії, я її люблю і вивчаю навіть те, що не дають на уроках. Але моя подруга з іншої школи навіть жодного разу не розгорнула підручник за перші дві четверті. «Нам мало задають і розповідають лише про війни, а це страшенно нецікаво», — говорить вона. А мені пощастило: нашому класу на історії розповідають і про побут людей, і про важливі відкриття. Праця вчителя складна, але дуже важлива. Тому вчителям я буду дякувати в першу чергу за їхнє терпіння, за те, що прищепили любов до знань.

Але школа — це не тільки підручники і зошити, уроки та контрольні. Величезне місце в шкільному житті займає спілкування з однокласниками, концерти, змагання, походи та інші заходи. Перші успіхи, досягнення, перемоги, перші помилки, образи і сварки — все це кожна людина переживає в стінах школи. Спілкуючись з однолітками та вчителями, ми вчимося будувати стосунки з людьми, залагоджувати конфлікти, відстоювати свою точку зору. Ці навички теж знадобляться в житті. Вчені говорять, що особистість формується саме в шкільні роки і потім лише змінюється. Якою я буду людиною, коли виросту? Вже зараз я замислююся над цим питанням, дивлюся на оточуючих і намагаюся знайти свій шлях.

Проходячи день за днем щаблі шкільного життя, ми проходимо початкову життєву школу. Багато чого з того, що я зрозумію зараз, мені стане в нагоді в майбутньому. Таким чином, школа дає нам знання, перший життєвий досвід і, найголовніше, — щасливе дитинство.