Твір на тему: «Віртуальний історизм творів «першого письменника третього тисячоліття» Мілорада Павича»

Новела М.Павича «Дамаскін» входить до виданої у 1998 році збірки оповідань «Скляний равлик». Вона має досить цікаву й оригінальну помітку: «новела для комп’ютера та теслярського циркуля». З головним героєм твору на ім’я Дамаскін ми зустрічаємося лише у другому розділі новели. Однак з ним повністю пов’язана і перша частина цієї оповіді, хоча зовні цього зв’язку і непомітно.

У новелі йде мова про XVIII століття — час, який дав людству найбільше відкриттів, геніїв культури і науки. За сюжетом новели на слов’янські землі з метою побудувати нові храми і будинки прийшли 800 Йованів. На прапорі цих людей було зображено теслярський циркуль. На перший погляд то був звичайний теслярський інструмент, але в новелі він має символічне значення своєрідного інструменту виміру життєвого шляху, його напряму і відстаней. Про все це йде мова у першому розділі новели під назвою «Зодчі».

У другому розділі новели «Дамаскін», якій автор дав назву «Обід», розповідається про шляхетного пана Ніколича фон Рудного, який запросив до себе двох зодчих для того, щоб побудувати у своєму маєтку будинок і храм. Пан мав юну дочку Атіллію, яку мріяв видати заміж за багатого нареченого. На цьому побутовість оповіді закінчується, адже персонажі другої частини достатньо символічні.

У третьому і передостанньому розділі новели під назвою «Третій храм» зодчі почали будувати храм. Завдяки виразним символам, тут переплелися світ людей, речей і духовного. Храм так і не був добудований, бо Ніколич фон Рудний не зрозумів внутрішніх рушійних сил того, що відбувалося навколо нього.

Автор новели стверджує, що кожна людина повинна звіряти свої вчинки з власною совістю, а якщо вона винна, то повинна вимолювати прощення і спокутувати свої гріхи. Бо без цього нічого неможливо побудувати ні в душі, ні в серці, ні на землі. Мабуть, саме цю думку і прагнув донести до своїх читачів автор новели «Дамаскін» М. Павич.