Твір на тему: «Народні герої України. Богдан Хмельницький»

Богдан Хмельницький був справжнім національним лідером. Це гетьман, при якому «Володимира Русь на ноги повстала», як говориться про нього у Могилянському панегірику 1649 року, страшний «бич Божий» у сприйнятті євреїв і католицьких ксьондзів, знаменитий вождь, завдяки якому за козацьким літописом Самійла Величка «вся Мала Росія і Річ Посполита могли жити довгі літа». Богдан Хмельницький — це видатна особистість, думки про яку, звичайно ж, були і можуть бути різні. Але незаперечно одне — це був воістину великий державний муж і безстрашний патріот, який життя своє поклав за віру й Вітчизну, як і личить справжньому козакові. Це був справжній народний герой України.

Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький — прославлений гетьман Війська Запорізького і всієї Малої Русі. Він був родом з православної шляхти (тобто з православного польського дворянства); імовірно, з Люблінського воєводства (за іншими джерелами — з Києва, Черкас, Переяслава — всі варіанти перераховувати навіть не варто), мав право на герб «Массальський», а потім на «Абданк». Батько Богдана — Михайло Хмельницький — козак, чигиринський сотник, служив у війську коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, а потім у іншого впливового магната з Галичини — Яна Даниловича. Мати Богдана — козачка Анастасія Федорівна.

Згодом, коли Богдан Хмельницький знайшов всенародну славу, деякі історики приписали його походження до роду Богданів, які володарювали в Молдові в XV столітті. Інші історики відшукали знатні кримськотатарські коріння, треті наполягали на польсько-литовському походженні, посилаючись, наприклад, на подвійне ім’я Богдан-Зиновій (так зазвичай називали своїх дітей католики). Втім, ми не будемо сперечатися з зарубіжними дослідниками. Для нас важливіше те, що сам батько Богдан вважав себе православним, українцем та козаком.

Пішов з життя славний гетьман Війська Запорізького і всієї Малої Русі вранці 6 серпня 1657. Це був гетьман, якому вперше вдалося об’єднати українські землі і народності в єдиний народ; той, хто створив цілу епоху не лише в українсько-російській, а й у європейській історії, епоху, яка залишила своїм спадкоємцям унікальні можливості й перспективи.

Порятунок православного малоросійського народу від поневолення Польщею та Туреччиною, звільнення від національного й релігійного гніту, возз’єднання земель колишньої Київської Русі, закладка фундаменту майбутньої Російської імперії — одного з найпотужніших державних утворень світу, земного оплоту Православної Церкви — все це заслуги Богдана-Зиновія Михайловича Хмельницького, якого після 1648 стали частіше називати єдиним ім’ям — Богдан (тобто, Богом даний), аби підкреслити цим особливу ​​месіанську роль народного героя.