Твір на тему: «Чому Грегор Замза до перевтілення був комахою?» за оповіданням Франца Кафки «Перевтілення»

Люди звикли ділити світ на протилежності. Так, мабуть, заклалось у їхніх головах — щось виділяти, щось вважати за гірше. Люди самі себе поділили на кращих і гірших, добрих і злих, багатих і бідних, особливих і посередніх. В оповіданні Франца Кафки «Перевтілення» також постає проблема поділу світу, порушується питання ролі маленької людини в сучасному світі.

Протягом твору читач має можливість спостерігати перетворення головного героя, Грегора Замзи, з людини в комаху. Автор детально описав усі зовнішні та внутрішні зміни чоловіка, показав, як змінилось ставлення людей, порівняв тваринне й людське в житті героїв.

На мою думку, хоч Грегор Замза на початку твору й мав людську подобу, вже тоді його можна було порівняти з комахою. Він вів досить одноманітний спосіб життя, не розвивався, по-справжньому був непомітною комашкою. Аби хтось хотів такого прибрати зі своєї дороги, то йому це вдалося б без жодних зусиль. Без амбіцій, без поривань, без високих цілей людина перетворюється в непомітну істотку, зливається із сірою масою натовпу, долучається до того рою «однодумців», яких нічого не мотивує, не захоплює. Серед таких, на жаль, опинився й Грегор. Його думки й бажання були достатньо обмеженими, аби не залишитись індивідуальністю. Можливо, він навіть і хотів щось змінити у своєму житті, просте постійні обмеження, які ставило для нього суспільство, він не зміг подолати. Це призвело до того, що він перетворився в комаху не тільки морально, але й фізично.

Читаючи оповідання, дивуєшся тому, як автор описує почуття людей і комахи в період перетворення. Виникає відчуття, ніби щось тут не так, має бути по-іншому. Справді, описи душевного стану Грегора і його родичів змушують задуматись — хто ж тут комаха, а хто людина? Я вже згадувала, що головний герой перетворився в комаху через обмеженість свого світовідчуття. Та коли ми щось втрачаємо, починаємо замислюватись, чому ми не змогли втримати втрачене, що привело нас до такого становища. Грегор Замза виявився з тих людей, хто вміє об’єктивно оцінювати своє життя, тому почав аналізувати минуле, як же ж він опинився в тілі потвори. Оцінюючи своє ставлення до життя, Замза перебудував своє світобачення. У цьому йому допомогло, хоч і таке жорстоке, але необхідне усамітнення. Болючим ударом, який став ще однією причиною переосмислення життя, були непорозуміння з його сім’єю. Очікуючи підтримки від найрідніших людей, головний герой зіткнувся зі стіною нерозуміння й байдужості.

Тварини неймовірну увагу приділяють тим, хто в їхньому стаді потребує допомоги, турбуються про членів свого прайду. Такі інстинкти допомагають їм вижити в небезпечному дикому світі. Розуміючи це, мені було дивно читати про те, на скільки люди можуть бути байдужими до горя близької людини. Сім’я Грегора стала уособленням найгірших людських якостей. Зберігаючи людське в Грегорові, Франц Кафка позбавив людяності інших героїв твору. Для чого автор вдався до такого прийому? Я вважаю, що саме таким чином письменник хотів вказати на пороки тогочасного суспільства. Образ Грегора Замзи став узагальненим образом граничної самотності людини у сучасному світі.

Підсумовуючи вищесказане, можу переконано сказати, що Грегор був людиною в подобі комахи, а його сім’я виявилась тваринами у людській подобі. Особисто я боюсь такої самотності, коли тобі немає до кого звернутись, на кого покластись, з ким поговорити. А сьогодні нашому суспільству проблема, порушена в оповіданні «Перевтілення», є близькою. І від цього мені стає моторошно. На те ми й люди, щоб не бути байдужими, щоб любити, проявляти цю любов і увагу. Не можна спускатись до того рівня, коли тебе цікавить лише задоволення власних фізичних потреб. Нам потрібно змінювати світ, потрібно починати з себе.