Твір на тему: «Як впливає художня спадщина на життя людини та суспільства»

Як не дивно, усі ми залежимо від художньої спадщини, яку нам залишили наші талановиті співвітчизники. Чому я так думаю? Тому що кожну країну можна пов’язати з якоюсь конкретною особою, а точніше саме з тим, що вона подарувала своїй державі, і я говорю не про матеріальні подарунки, адже, повірте, імена меценатів, які жертвували гроші на розбудову міст, на створення лікарень і шкіл, швидко, нажаль, дуже швидко забуваються, а ось справжні витвори мистецтва завжди залишаються у пам’яті цілого народу. Ось тільки задумайтесь! Коли ми говоримо Пушкін, Рєпін чи Чайковський, то відразу згадуємо про Росію. Коли чуємо про Штрауса, Гофмана або Гете, то в нашій уяві моментально вимальовується образ неповторної Німеччини. Коли ж зустрічаємось з творчістю Шевченка, Леонтовича чи Гапчинської, то розуміємо, що це щось близьке, рідне, що це наше, українське. Але я хочу звернути вашу увагу не на цих відомих особистостей, а саме на важливість їх творчого доробку у житті кожної людини та суспільства в цілому.

По-перше, від художньої спадщини значно залежить рівень культури країни. Згадаймо часи Радянського Союзу: арешти творчих діячів, безцеремонна цензура, заборона працювати у різних художніх напрямах, чіткі рамки роботи представників культурного прошарку країни. І що з того вийшло? Страждали не тільки письменники, художники, поети чи композитори, а страждав люд. Народ не міг самостійно виховати в собі почуття прекрасного, населення Союзу було обмеженим у своєму творчому розвитку, люди не вміли сприймати красу, тому потихеньку і вмирала самобутня культура, а вслід за нею помирали цілі нації, бо втративши культуру, втрачали свій неповторний лик.

По-друге, художня спадщина - це приклад повноцінного зв’язку поколінь. А чому ні? У літературних, музичних, художніх творах ми часто зустрічаємось з історичним минулим. Геній української літератури Тарас Шевченко майже завжди брав теми для своїх творів з життя українського народу, а зараз ми, сучасна молодь, можемо познайомитися з певним періодом історії своєї землі у досить цікавій формі - просто прочитавши декілька поем українського Кобзаря. Мені здається, що така форма подачі матеріалу надзвичайно цікава для мільйонів українців, тому вважаю, що доки ми зберігаємо оці витвори мистецтва - доки і зберігаємо нашу історію.

І, по-третє, художня спадщина дозволяє поглянути на світ різними очима, побачити різні точки зору на життя, а це допомагає людині об’єктивно сприймати усі події, формувати свій незалежний погляд.

Отже, художня спадщина відіграє важливу роль і значно пливає на життя людей. Саме вона виконує возз’єднуючу функцію і робить з окремих жителів єдину націю, єдиний народ. Тому хочу попросити вас не забувати отих достойних людей, наших митців, які прославили Україну на цілий світ, які зробили нас культурною нацією і наповнили наші життя неповторними фарбами.