Твір на тему: «Зображення життєвих ідеалів героїв у романі Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін»

Кожна людина має свій ідеал, не важливо, свідомо чи несвідомо, але вона прагне бути на нього схожим. Але уявлення про моральні ідеали у кожної людини, безумовно, свої.

Моральність – це те, чим живе людська душа, духовний світ людини, те, що вона вважає важливим і суттєвим для себе, принципи, за якими вона живе.

Олександр Сергійович Пушкін – геніальний російський поет і письменник, який залишив нам багатющу творчу і духовну спадщину. Такі люди, які володіють неординарним талантом, народжуються, напевно, раз на тисячоліття. І нам, безперечно, не можуть бути нецікаві моральні ідеали цієї людини і її погляди на моральність: адже саме моральністю визначається людська цінність.

Один з найбільш значних творів О. С. Пушкіна – його роман у віршах «Євгеній Онєгін». По-моєму, кажучи про моральні ідеали поета, потрібно спиратися насамперед на нього.

Пушкін ставиться до своїх героїв критично, роблячи тим самим свій роман більш реалістичним, але в романі є образ, який прямо названий Пушкіним «милим ідеалом», - це Тетяна. Зупинимося докладніше на цьому образі, що зібрав, що втілив у собі всі ті моральні якості, які були так важливі для Пушкіна.

Ось наше перше враження про Тетяну:

«Ні красою сестри своєї,

Ні свіжістю її рум’яною

Не привернула б вона очей».

Не випадково Пушкін не намагається ідеалізувати зовнішність Тетяни, адже вона – ідеал краси духовної.

«Дика, сумна, мовчазна», вона живе у своєму багатому внутрішньому світі, який сформувався під впливом «течії сільського дозвілля», оповідань няні, настроїв, які народжувала в її душі сільська природа, романи «їй заміняли все».

Світлий образ «мрійниці ніжною» – ось пушкінський ідеал. Але слід зазначити, що «мрійниця» – зовсім не означає «дурна і легковажна». Пушкін звертає увагу на її «бунтівну уяву», «розум і живу волю» і, звичайно, «серце полум’яне і ніжне». Просто вона звикла жити у своєму внутрішньому світі, далекому від реальності, яка часом буває жорстокою.

В душі Тетяни немає поверхневих почуттів. Вона любить глибоко і щиро:

«Тетяна любить не жартома

І віддається безумовно

Любові, як миле дитя».

«Легковажність пристрастей» Тетяни – свідоцтво глибини почуттів готовності їм довіритися. Порівнявши її почуття з почуттями Ольги, ми розуміємо, наскільки Тетяна вище у своїй здатності любити. Навіть пристрасть, яка запалилася в Онєгіні до кінця роману, здається нам «дрібним почуттям». Пушкіну дорогий цей образ:

«...в милій простоті

Вона не відає обману...».

Духовна чистота – ось що важливо для Пушкіна. Істинно моральним може бути лише чиста душею людина.

В останньому поясненні з Онєгіним Тетяна відмовляє йому. Але ж ми бачимо, що почуття в ній не згасли, вона не здатна забути людину, яку одного разу полюбила (на відміну від Ольги, яка скоро забула Ленського):

«Я вас люблю (до чого лукавити?),

Але я іншому віддана;

Я буду вік йому вірна».

Тетяна не може залишити і зрадити свого нинішнього чоловіка. І справа тут зовсім не в боязні думки світу (воно їй байдуже). Справа в тому, що вона не може порушити свої моральні принципи і піти на зраду, змусивши страждати свого чоловіка. Тому вона залишається вірна своєму обов’язку перед чоловіком.

«Тетяна – руська душею» – ось ще одна деталь, яка істотно доповнює моральний портрет пушкінського ідеалу.

Тетяна близька до народу, і для Пушкіна це важливо. Народні образи часто зустрічалися в його творчості; досить згадати «Капітанську дочку», епіграф до якої знайомий кожному. «Бережи честь змолоду» – ще один штрих до морального ідеалу Пушкіна.

Істинно моральна людина, на думку Пушкіна, завжди повинна відчувати свій зв’язок з народом.

Звичайно, не можна вичерпати моральні ідеали Пушкіна, розглядаючи лише один твір. Але це і є ті основні риси моральних ідеалів Пушкіна, які пройшли через усю його творчість. На цю тему можна говорити нескінченно, згадуючи лірику, поеми, казки, романи. Пушкін невичерпний, і хотілося б, щоб ми «виховували в собі людину», саме читаючи Пушкіна.