Твір на тему: «Протистояння Добра і Зла у повісті Оксани Забужко «Казка про калинову сопілку»

Повість О. Забужко «Казка про калинову сопілку» — це переказ відомої біблійної історії про Каїна та Авеля. Інтерпретація цієї історії у творі — погляд сучасної освіченої жінки на одвічне протистояння Добра і Зла, Життя і Смерті. Може, саме тому головні герої повісті — не брати, а сестри. До того ж свій філософський твір О. Забужко створила, коли була натхненна творчістю українського народу: баладами про калинову сопілку та народними казками.

У повісті дві сестри протиставляються одна одній. Підкреслено проста Оленка і красива та обдарована Ганна становлять виразний контраст. Їхні чесноти і вади, мрії й бажання дуже різні, та при цьому нерозривно пов’язані. Як протилежності, вони не можуть існувати одна без одної. Тому наприкінці твору вслід за Оленою йде з життя і її вбивця — сестра Ганна.

Розіграна перед очима читачів драма породжена не тільки долею героїв повісті. Щодо Ганни, то вона вже від народження була «особливою дитиною». Вона народилася «з місяцем на лобі» і, відчуваючи в собі якісь дивні сили, росла розумною дівчиною. Ганна була найгарнішою, найкращою, слава про неї розповсюджувалася «як вогонь по соломі по навколишніх селах». Та найгірше, що все це вона сприймала як належне. А ось Олена була нічим непримітною дівчиною. Вона мала звичайну вдачу, зовнішність і характер, у неї не було і помітних недоліків. Олена була не рябою, не косою, не кривою, не цікавою, не помітною, а просто звичайною.

Відмінність зовнішності і характерів рідних сестер провокує між ними постійні непорозуміння, і вони не можуть знаходити спільної мови. Цю ворожнечу підсилювали Марія та Василь, батьки дівчат, які ніби поділили їх між собою. Але Ганнуся ненавиділа не тільки свою сестру. Вона любила лише себе і нехтувала оточуючими, вважала себе вищою інших людей. Так само вона згордувала і багатим роботящим парубком — сином Маркіяна Дмитром. А ось Олена не згордувала, і хлопець посватався до неї, а та погодилася і пов’язала старостів рушниками.

Ганна була вражена вчинком сестри, у її серці зародилася велика образа і злість. Не гадаючи, Оленка, ніби ключем, відчинила двері, за якими накопичувалася Ганнусина злість. Весь світ здався Ганні злим, несправедливим і жорстоким, не витримала вона болю, і темрява повністю її поглинула. А вночі перед дівчиною з’явився сам диявол, і Ганна здалася йому — вбила свою сестру Олену. Але не знайшла вона в тому щастя, не знайшла спокою і вслід за сестрою померла.

Саме так, крізь призму трагічної долі звичайної української родини, О. Забужко розповідає у повісті про двобій Добра і Зла у людській душі, а також розмірковує про свободу кожного обирати між цими двома шляхами.