Твір на тему: «Жалість ніколи не стане коханням»



Співчуття, підтримка... Ми чуємо ці слова ще змалечку, але не завжди розуміємо їхній справжній сенс. Я й досі лише інтуїтивно визначаю межу між співчуттям і жалем, але підтримка повинна супроводжувати усі ці поняття.

Я скористалася тлумачним словником, щоб з’ясувати значення термінів, які цікавлять мене. На думку Ожегова і Шведової, жалість — це «почуття, що викликаються чиїмось нещастям, горем», а співчуття — «чуйне, співчутливе ставлення до переживань, нещастя інших». Таким чином, можна зробити висновок про те, що жалість є однією із сторін співчуття.

Підтримка — це, на мій погляд, допомога людині, що потрапила в якусь біду. Але вона не обов’язково повинна бути матеріальною або фізичною. На мій погляд, щоб викликати подяку, цілком достатньо моральної підтримки. Звичайно ж, я не вважаю, що допомагати потрібно заради відповідних послуг. Справжня підтримка безкорислива, її надають з кращих спонукань, співчуваючи людині.

Можна навести чимало прикладів співчуття та підтримки з літературних творів. Але не менше прикладів можна підібрати і з реального життя. Звичайно людині співчувають близькі люди. Друзі і родичі краще за інших знають, розуміють, як треба підтримати, не дати зробити помилку. Я не виняток. Коли у моєї подруги з’явилися неприємності в сім’ї, я не стала звинувачати її рідних або ж її власну нестриманість і дурість. Просто знайшлися ті слова, які подрузі підняли настрій, змусили її відчути, що вона не одна, що не все втрачено.

Я вважаю, що те співчуття, яке може бути прийняте сильною людиною, має бути щирим, сердечним. Якщо ти розумієш, що ситуація не викликає відгуку в душі, постарайся не образити рідну людину, друга або знайомого байдужістю. Коли на людину валяться нещастя, йому потрібні підтримка і співчуття. Завжди легше переносити щось, знаючи, що ти не один, що хто-небудь розуміє тебе і твій стан. Найважливіший аспект співчуття — вміння відчути переживання іншої людини, прийняти їх і показати це.

Навряд чи холодна і черства людина може відчувати співчуття — вона дуже замкнута для цього.

Співчуття, яке є проявом жалості до кого-небудь, теж вимагає певного емоційного настрою. Деякі люди вважають, що співчуття принижує. Можливо, для когось це і так, але жалість теж може йти від щирого серця. Єдине, що можна стверджувати з впевненістю, це те, що жалість не може перерости в кохання. Адже кохання полягає в тому, щоб приймати людину такою, якою вона є, з усіма її перевагами й недоліками, радіти її перемогам, співпереживати разом з нею.

Так само, любов — це повага один до одного. Людина повинна поважати вибір свого коханого. Друга половинка має, навпаки, підтримувати, а не висловлювати своє невдоволення. Вона може висловлювати свої думки, але ніяк не забороняти коханому в його виборі. Якщо людина любить, вона зрозуміє і не буде ображатися. Головне: не опускатися до жалю і пам’ятати, що його завжди повинне замінювати співчуття.