Твір на тему: «Портрет»
Безкінечна мудрість українських народних прислів’їв та приказок. Не втратила своєї актуальності й ця: «Що посієш — те й пожнеш». Усе своє життя Дмитро Михайлович Бахматюк керувався цією настановою, вкладаючи всю свою душу в те, чим він займався.
Ця людина з великої букви ніколи не покладала рук на шляху до досягнення мети. Попри всі перестороги та перешкоди, директор Калузької гімназії зумів на руїнах радянської системи створити школу нового типу, випускники якої є сьогодні і викладачами, і важливими політичними постатями, і просто хорошими свідомими людьми.
Дмитро Михайлович був фізиком. Його роботи неодноразово публікувались у різноманітних журнальних наукових виданнях та газетах. Водночас він був хорошим вчителем, який умів зацікавити учнів та донести матеріал зрозуміло і чітко.
Дмитро Михайлович був чесним. Він вірив, що всі учні в школах повинні бути в однакових умовах для того, щоб ніхто не почував себе слабшим за інших. Адже перед усіма матеріальними цінностями серед своїх пріоритетів цей чоловік цінував духовні та розумові здібності.
Дмитро Михайлович був наполегливим. Він завжди був впевнений, що в України велике майбутнє. Виховуючи своїх учнів у патріотичному дусі, Бахматюк і сам доклав чимало зусиль для того, щоб ідея вільної країни реалізувалась.
Дмитро Михайлович був строгим. Хоча важко визначити межу, де закінчуються зрозумілі без сторонніх пояснень «повчання», а де починається строгість. Іноді тільки радикальні шляхи давали можливість досягти бажаного результату.
Дмитро Михайлович був мудрим. Як відомо, «Мудрість» і «розум» — це різні речі: розум приходить з освітою, а мудрість приходить з часом. Але обидві ці риси були притаманні Дмитру Михайловичу: він завжди міг дати хорошу пораду, розповісти повчальну історію, привести точний приклад, знайти правильний вихід із будь-якої ситуації.
У пам’яті десятків та сотень людей, з якими був знайомий Дмитро Михайлович, цей чоловік залишиться вічно спокійною та зваженою особистістю, яка не боялась брати відповідальність на свої плечі.