Твір на тему: «Зрозуміти хоку» за поезією Мацуо Басьо

Зізнаюсь: коли уперше прочитав хоку, то зовсім не зрозумів його змісту. Три рядки дивного поетичного твору здалися мені не з’єднаними між собою, окремими словосполученнями без усякого сенсу і змісту. Але в той же час мені зовсім не хотілося закривати книжку і забувати про японську поезію, адже було велике бажання навчитися розуміти такі твори. Тим більше, якщо я й не розумію хоку, це зовсім не означає, що традиційна японська поезія не варта уваги. Тому я вирішив з більшою уважністю перечитати тривірші і познайомитися з біографією одного з їхніх творців — видатного японського поета доби середньовіччя Мацуо Басьо.

Мацуо Басьо жив у XVII сторіччі і напочатку свого життя був нікому не відомим бідним містянином. Він прагнув досягти великої майстерності у складанні хоку і багато вчився у відомих майстрів тривіршів того часу. Згодом він сам став справжнім майстром і став учити мистецтву складання віршів своїх учнів. Поет жив у напіврозваленому будинку на околиці міста, поки не отримав у подарунок від одного з вдячних учнів маленький будиночок біля океану. Коло цього будиночка був посаджений банан, який ніколи не плодоносив. Коли Басьо туди переселився, дерево неочікувано дало перші плоди. Тоді митець вирішив взяти собі псевдонім Басьо — банан. Саме під цим ім’ям нашим сучасникам відомий один з найкращих японських поетів середньовіччя.

Про свій псевдонім чи про пальму митець навіть написав окремий вірш:

«Як шумить-гуде банан,

як у кадуб капа дощ, —

чую цілу ніч».

Здавалося б, усього три рядки, але наскільки багато у цих рядках встиг розповісти поет: і про радість від того, що біля будинку виросло дерево, і про те, що цілу ніч йшов сильний дощ, і про своє безсоння.

Уважно читаючи тривірші Басьо, я поступово навчився розуміти хоку, деякі з них я навіть запам’ятав. Ось один з них:

«Перед цією розквітлою сливою,

здається, й бик би замукав

першу пісню весни».

Цей вірш розповідає про буйний розквіт весни, про пору, коли все оживає, цвіте і радіє життю. Розмірковуючи над цим хоку, можна домальовувати в своїй уяві яскраві картини весняної природи. Саме цій темі присвячена більшість глибоко філософських тривіршів Мацуо Басьо.