Твір на тему: «Моє враження від поезії Івана Франка «Сікстинська Мадонна»

Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?

Обличчя матері над нами схиляється з першої миті життя. У надії й замилуванні, у любові й тривозі вдивляються у своїх дітей матері, сподіваючись та прагнучи для них щастя. Усім своїм вихованням і прикладом, працею і життям вони утверджують в нас кращі риси добра й людяності, навіть ціною власного життя, закриваючи грудьми від усього лихого. Але, коли війна опалює рідну землю, не можуть матері захистити від неї дітей, вони одривають юних синів від серця та посилають захищати Вітчизну.

Усе життя наші матері, відрядивши нас в люди, дивляться нам услід. Вони стоять на початку нашого шляху, стоять, дивляться і бажають нам щастя та добра. І в свою останню хвилину матері думають про те, щоб їхні діти творили на землі добро та гідно жили серед людей.

Культуру чоловіків, культуру цілої нації можна визначити за ставленням до жінки. Рівень нашої духовності відображає статус жінки у родині і в суспільстві. Жінка — це джерело любові, джерело життя. Є безліч життєвих історій, легенд, в яких говориться про те, що материнська любов свята, жертовна, особлива.

Жінка, яка дала життя, для кожного з нас втілює все найдорожче і найкраще, що є у світі: самовідданість, доброту, домашнє тепло та лагідність. Коли ми поклоняємося Матері, ми вклоняємося життєдайній Землі, Берегині нашого роду і самій Матері Божій. Мати навчає життєвій мудрості, допомагає дитині зрозуміти непростий світ, дає благословення на добрі справи. Немає більш відповідальної справи ніж материнство.

Дуже виразним віршем про жінку є «Сікстинська Мадонна» І. Франка — справжній шедевр, створений роздумами поета над однойменною картиною Рафаеля. На цьому полотні поєднано земний і божественний початок, образ босоногої жінки та лик Богородиці. Цей жіночий образ з задумливим поглядом здатен спуститися на землю і водночас залишатися недосяжним. На художню картину і сонет І. Франка проливає світло динаміка та багатовимірність Рафаелевого образу Мадонни. Сонет овіяний шиллерівським духом: вірою в добро, в перемогу краси, в божественне начало.

Жінка в сонеті Франка втілює музу, творче натхнення, красу мистецтва. Цей неповторний образ І. Франка асоціюється з символом Матері, основою земного буття, Берегинею родючості і воскресіння. До образу непорочної і чистої краси, образу матері-діви, земна жінка виростає саме через цей символ.