Твір на тему: «Ідея перемоги духа над матерією» за повістю «Поза межами болю» Осипа Турянського

Цікаво, що для людини є більш важливим, якщо вибирати з-поміж матеріальних благ і духовних? Здається, вони рівноцінні й однаково багато значать для людини. Дійсно, у гармонійної особистості обидва ці аспекти життя поєднані та доповнюють одне одного. Проте іноді доля ставить людину в обставини, у яких доводиться вибирати між ситістю та духовністю. То що переможе в такому випадку?

Піраміда потреб, яку створив Абрахам Маслоу (відомий американський психолог) — це науковий доказ того, що насамперед людина дбатиме саме за фізіологічні потреби, тоді як духовні, тобто реалізація своїх цілей, здібностей, розвиток власної особистості, знаходяться на вершині цієї ієрархії. Отже, про них людина буде піклуватися в останню чергу.

Проте в повісті Осипа Турянського «Поза межами болю» звучить ідея перемоги духа над матерією. На мою думку, цей твір може змусити кожного повірити в те, що вічні людські цінності можуть переважати над звіриними інстинктами самозбереження, спонукати пам’ятати та боротися за них навіть у ті моменти, коли людина знаходиться на грані виживання.

Так сталося з героями повісті. Кожна з останніх митей життя цих чоловіків змушує стрепенутися, переживати за свою долю. Але їхня невпинна жага до життя все ж не застилає їм очі, бо вони залишаються людьми.

Особливо вразив мене епізод, в якому герої танцювали, щоб визначити найслабшого. Усі були виснаженими та могли в будь-який момент накинутися й повбивати один одного. Але ніхто не зробив так. Усі терпіли та божевільно стрибали, аби довести іншим, що ще живі, що душа їх не покинула. Коли ж Бояні впав і не знаходив у собі сили піднятись, він сміливо поглянув у вічі вічності. Він знав, що його смерть дасть товаришам надію на виживання.

«Кілька хвилин його очі дивилися на товаришів спокійно й погідно, майже радісно, наче кусник синього неба, що показався несподівано над землею серед дикої боротьби стихій», — так описує автор стан Бояні напередодні смерті. На мою думку, вчинок героя переповнений гуманізмом і просвітленням душі.

Героєві-оповідачеві ж, я вважаю, вижити допомогла щира любов до дружини та сина. Їхні образи він бачив перед собою у важкі хвилини, що ось-ось мали перерватись. Але все-таки його вірність та почуття, з якими чоловік не готовий був попрощатися, надали йому сил та волі, щоб жити. Героєві ввижається: «Приходить до мене мій маленький син і веде за руку матір. Мати стає за мною й затулює мені очі руками, а дитина так сердечно при цьому сміється!» І хто знає, можливо, саме загальнолюдські цінності, які наповнювали душу цієї людини в момент, коли в нього більше нічого не залишилось, допомогли йому вижити.

Адже саме тому, я вважаю, ми й відрізняємося від тварин, що нам дані почуття й здатність мислити, аби ми не уподібнювалися до хижаків, не забували про вищі цінності та духовність. Я думаю, що сильна духом особистість вважає своїм обов’язком залишатися людиною в будь-якій ситуації.

Таким чином, повість-поема Осипа Турянського «Поза межами болю» — прекрасний доказ того, що дух може перемогти матерію.