Твір на тему: «Благословенна кожна мить на цих всесвітніх косовицях смерті»

Дуже хотілося б, щоб ми мали можливість дізнаватися історію власного народу, як кажуть, «без купюр»: осмислювати і вшановувати, знати усі події, якими вони насправді були у минулому нашої Батьківщини.

У романі в віршах «Маруся Чурай», написаному Ліною Костенко, відображене глибоке розуміння саме цієї потреби:

«Усе чомусь щось пишуть на догоду

Та чечевиці хочуть, як Ісав.

А хто напише або написав

Велику книгу нашого народу?!»

Історію пишуть не тільки літописці і вчені в документах та інших офіційних паперах, її пишуть також письменники і поети. Історія, яка проходить через мистецтво слова, не тільки залишається у свідомості людей, але і в їх серцях.

В своїх творах Ліна Костенко, добре розуміючи високе покликання митця, висвітлює історію нашої держави, починаючи від далекого минулого, від часів Богдана Хмельницького, і закінчуючи сучасною історією, Великою Вітчизняною війною.

У творах Ліни Костенко мені подобається насамперед те, що історичні персонажі постають перед нами немов звичайні, живі люди. Адже так виглядає Богдан Хмельницький у творі «Берестечко»: він, у першу чергу, не історична постать, а жива людина зі своїми почуттями Й сумнівами. Мені імпонує роман у віршах «Берестечко», бо поряд з історичними подіями ми можемо побачити живі людські почуття героїв твору, навчитися певних моральних принципів, і наодинці обдумати і проаналізувати, які були непрості історичні часи і такі ж складні людські стосунки.

Справжнім великим твором є й роман Ліни Костенко «Маруся Чурай». У ньому на передньому плані зображене особистісне начало, але воно дуже вдало поєднане з історичними, філософськими та морально-етичними принципами життя людини. В цьому романі розповідається історія кохання і зради, в ньому присутні героїчні постаті і звичайні люди, які можуть бути не менш героїчними та переконливими, ніж видатні полководці та гетьмани.

Найголовнішим завданням митця, призначенням поета та поезії, над якими розмірковує Ліна Костенко в своїх творах, вона вважає відображення історичного минулого народу. Таке зображення повинно бути повчальним та хвилюючим, глибоким та емоційним, доходити до серця кожного читача.

Ознайомившись з творчістю Ліни Костенко, я можу з впевненістю сказати, що побачила приклад творчості талановитого та палкого митця, який відобразив життя нашого народу, його історичне минуле. І яким би не було воно важким, Ліна Костенко зуміла провести через нього народні радості і печалі, що пройшли через серце автора і дійшли до серця кожного читача.