Твір на тему: «Високий сенс почуття любові в житті людини»

Любов — вище морально-естетичне почуття, яке означає міцну душевну прихильність і безкорисливе прагнення до іншої людини. Любов будується на таких якостях, як безкорисливість, самовідданість, самовіддача. Любов дуже емоційне відчуття, вона характеризується високим душевним піднесенням, розквітом бажань, високою готовністю розчиниться в предметі любові. У цьому стані людина переживає особливу задоволеність від життя, тобто стан щастя.

Поняття любов є багатогранним і включає в себе любов до батьків, дітей, Батьківщини, об’єкту протилежної статі, до ближнього. У християнській етиці вищим проявом любові є любов до Бога.

Поняття любов, як моральна якість, формується протягом життя людини. На перших порах формується прагнення до об’єкта любові, а потім і саме почуття. Любов до протилежної статі передбачає не просто чуттєвий потяг, а глибоке сприйняття всієї особистості об’єкта любові. У моральному ставленні ця людина починає представляти найвищу цінність. Її інтелект, емоційні та моральні якості — все сприймається як добре і прекрасне. На відміну від любові чуттєвий потяг — це лише біологічне джерело виникнення любові.

Любов заснована насамперед на тісній духовній близькості. Навіть без безпосереднього контакту закохані люди схильні до внутрішнього діалогу один з одним, вони звіряють свої бажання, помисли і вчинки через систему цінностей об’єкта свого кохання. У любові люди ніби розчиняються один в одному і формують нові особистості з якостями, властивими їм обом. Недарма в Біблії записано, що такі люди стають ніби однією плоттю.

Якщо любов еротична захоплює все життя людини і підпорядковує її собі, то інші види любові можуть становити тільки її частину, наприклад, любов до дітей. Різні види цього почуття мають і різну оцінку їхнього сприйняття. Так, любов до Батьківщини в очах суспільства має більш високу оцінку ніж любов до слави.

Незважаючи на наявність великої кількості різних видів любові, всі вони мають одну об’єднуючу ознаку: любов завжди соціальна. Вона сама є проявом соціальності людини. Любов — провідна потреба людини, і головний аспект її існування в людському суспільстві.