Твір на тему: «Образ України у творчості Миколи Гоголя»

Життя Миколи Васильовича Гоголя овіяне містичними легендами. Опісля його смерті залишилося багато риторичних запитань. На одне з них досі важко знайти відповідь: відомий письменник класик української чи російської літератури? Втім, допоки науковці та прихильники Ніколя Шовена визначають приналежність творчої спадщини письменника, факт залишається фактом — Микола Васильович залишив слід в культурі обох держав.

Він народився у селі Сорочинці, що на Полтавщині. Протягом шкільних та студентських років цікавився українською історією. Знання брав не лише у книгах, але і на базарі, де мав знайомих. Вочевидь саме тому образ України в його творах продуманий до деталей. Загалом можна виділити декілька тем, які Гоголь розкриває у своїх творах: українські звичаї і традиції, козацтво, фольклор. Через призму цих акцентів він розкривав образ своєї малої Батьківщини.

Таїнство різдвяних звичаїв письменник показав у повісті «Вечори на Хуторі біля Диканьки». Основна сюжетна лінія — це кохання головного героя коваля Вакули до вродливої козацької доньки Оксани. Примхлива дівчина пообіцяла вийти заміж, лише коли отримала б черевички самої цариці. Далі в історії активніше з’являються надприродні сили: чорт, що краде місяць та допомагає Вакулі потрапити до царівни. Незважаючи на містичний характер історії, усі ситуації відображають український менталітет та народні звичаї. Наприклад, колишній запорожець Пацюк, до рота якого вареники залітали самостійно (Вакула пішов до нього просити допомоги з черевичками). Або ж класична ситуація, коли батько Оксани козак Чуб напився, переплутав свій дім і пішов «ночувати» до куми Солохи. Попри сарказм у відображенні героїв, Гоголь з добротою розповідає про їхнє життя.

Ще одним прикладом є відома повість «Тарас Бульба». Тут яскравіше виступають теми козацтва, батьків та дітей. У цьому творі Україна постає через майже стереотипний образ сильних та мужніх воїнів, що до останнього подиху та каплі крові захищають свою землю від чужинців. Тут Україна не романтично-ніжна, а скорботно-сумна.

Микола Васильович має багато творів, де використовує українські мотиви та героїв: «Вій», «Сорочинський ярмарок», «Травнева ніч або Утоплена», «Вечір проти Івана Купала». І у кожному з них постає своєрідний образ України: у звертаннях героїв, їхній поведінці та вчинках. У кожному русі та звукові, які малює уява, Україна різна і тому неповторна. Нехай Микола Гоголь вважається російським класиком, але таким, що був одним із найвизначніших представників «української школи».