Твір на тему: «Друг — це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить»

Усім людям у певний період життя потрібен той, хто підтримає, розрадить чи заспокоїть. Так, ми всі слабкі й часто просто не можемо впоратися зі своїми проблемами самотужки, тому і потребуємо надійного захисника, того, хто точно не покине в складний момент, та, на жаль, не кожному з нас вдається таку опору відшукати. Коли життя «дарує» оці неминучі складнощі, так звані «друзі» роблять вигляд, що їх це зовсім не стосується. А ти тоді сідаєш і починаєш роздумувати: куди подівалась твоя весела компанія, яка, начебто, завжди була поруч? Ось тоді тільки й починаєш розуміти, хто з тобою назавжди, а від кого вже час відмовитись. Тому, я вважаю, що друг — це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить.

Довести свою думку я можу кількома аргументами. По-перше, недарма розумні люди говорять, що справжній друг пізнається в біді. Це твердження перевірене роками, десятиліттями, адже друг — це надійне плече, це вічна опора і підтримка, це той, хто не відвернеться від тебе, коли інші покинуть, той, хто радітиме усім твоїм перемогам і досягненням без натяку на заздрість чи недовіру, той, хто зуміє в потрібний момент сказати правду так, щоб вона не завдала глобальної шкоди. Погодьтеся, тільки така людина має право називатися справжнім другом.

У зв’язку з порушеною темою, хочеться згадати роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», де порушено питання впливу соціальних умов на вчинки простих людей. Ще коли я вперше читала цей художній твір, мене вразили стосунки двох головних героїв, зовсім різних, несхожих молодиків. Спочатку здається, що вони справжні друзі, а потім на секундочку замислюєшся, складаєш усе до купи і розумієш, що дружбою тут і не пахне. Так, я говорю саме про Грицька і Чіпку Варениченка. Вони удвох були з бідної сім’ї, обидва однакових років, їх зв’язував соціальний статус, тому хлопці й товаришували. Та подорослішавши, ставлення один до одного зовсім змінилось. Чіпка був не проти мати такого товариша, як Грицько: підтримував стосунки з молодиком, навідував його час від часу, та й Грицько був, начебто, за таку дружбу. Але зруйнувалась ця ідилія. Коли у Чіпки настав переломний момент у житті, Грицько не тільки не підтримав, не розрадив свого єдиного друга, не змусив кинути погану компанію і пияцтво, а ще й обвинуватив його, цим самим ускладнивши і без того серйозну ситуацію. Згадаймо повстання селян, коли Чіпка побіг визволяти діда Уласа і гукав на допомогу, а Грицько «не одказав на це ні слова — та мерщій від Чіпки, та в чужий город, та й присів за тином». Варениченка тоді майже не вбили, а Грицько цілесенький і задоволений повернувся додому, вирішивши, що допомога другу не знадобиться. То чи можна такі стосунки назвати дружбою, а Грицька — справжнім другом? Ні.

По-друге, друг — це чесність, довіра і готовність ризикувати задля ближнього. Мабуть, це головне у дружніх стосунках. Адже коли ми потрапляємо у досить неприємні життєві ситуації, саме друг допоможе, саме він врятує, бо знає тебе краще за самого себе, він не витримає шквалу брехні у твій бік, бо відповідає за тебе, він захистить твою честь, бо довіряє, він пожертвує своїм життям, але збереже твоє, а на таке ладен тільки той, хто по-справжньому цінує отой духовний зв’язок, який буває лише між істинними друзями.

Тут хочеться згадати історію Миколи Хвильового й Михайла Ялового. Ці видатні українські письменники були добрими друзями, вони часто зустрічались, обговорювали професійні питання, один в одному знаходили підтримку. Сталося так, що Михайла Ялового засудили, але Хвильовий відразу відреагував на це, він ладен був оббити всі пороги, щоб з його товариша зняли брехливі обвинувачення, але, не витримавши такої несправедливості, Фітільов пішов на страшний вчинок — він застрелився. Та у свій передсмертній записці Микола Григорович виправдовував свого друга, можливо, саме ця записка і послугувала документом, на основі якого з Михайла Ялового було знято усі обвинувачення, на жаль, посмертно.

Отже, дійсно, друг — це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить. Але завжди пам’ятайте, що друзів ви обираєте собі самостійно, тож обирайте їх уважніше.