Твір на тему: «Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Головними героями повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» стала родина звичайних українських селян: батьки Омелько та Маруся Кайдаші, їхні сини Карпо та Лаврін, а також невістки Мотря та Мелашка. Саме у цих образах письменник втілив найбільш характерні риси тогочасного селянства і на прикладі їхнього життя показав проблеми селянства та негативний вплив приватної власності на характери людей.

Голова родини — Омелько Кайдаш. Колись він був чуйною, доброю та працьовитою людиною, постійно щось робив і не міг всидіти на місці. Але важка праця на панщині підкосили його сили, а поведінка синів та їхнє ставлення стали причиною того, що Омелько все частіше та частіше став заглядати до чарки. Він бачив байдужість до власної землі одного сина і занадто велику зацікавленість до майбутнього спадку іншого.

Дружина Омелька — Маруся Кайдашиха. Колись вона була доброю, чуйною і спокійною людиною. З часом праця панською покоївкою, спостереження за життям панів, власна земля та прагнення збільшити земельний наділ зіпсували її характер. Вона «набралась трохи панства», стала сварливою та бездушною, полюбила вихвалятися і ставилася до людей, бідніших за себе, з презирством та погордою. Усе це було причиною частих розладів сварок і навіть бійок у родині Кайдашів. Єдине, що залишилося позитивним у Марусі – це працьовитість, вміння дбати про власне господарство, любов до своїх дітей і онуків.

Старший син Карпо був мовчазний, сердитий, неласкавий і грубий. «Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались». А ось молодший син Лаврін був веселим, дотепним і жартівливим хлопцем, мав ліричну душу, шанував людей, бачив у всьому тільки добре і хороше. Але врешті-решт і на нього негативно вплили погані стосунки в родині: він став справжнім егоїстом.

Найбільш привабливим образом у родині Кайдашів була Мотря — дружина Карпа. Хоча дівчина виросла у заможній родині, вона ніколи цим на похвалялася і була доброю та чуйною. Вийшовши заміж, вона поринула у важкі будні Кайдашевої сім’ї. Свекруха переклала на неї майже всю роботу по хаті. А щоденна гризня з Марусею та Мелашкою зробила Мотрю сварливою жінкою, злість якої не мала меж: під час однієї зі сварок вона навіть око свекрусі виколола, та ще й раділа цьому.

Мелашка — жінка Лавріна. Вона була чутливою, лагідною, спокійною, тихою та щирою дівчиною, яка тяжко переживала негаразди в родині. Та поступово і вона втягнулася у повсякденні сварки. Загалом, склалося так, що кожний із членів родині Кайдашів були індивідуалістами, які жили виключно власними егоїстичними інтересами. Можливо саме в цьому крилися проблеми цієї селянської сім’ї, можливо, саме в цьому крилися проблеми усього українського селянства, яке понад усе ставило особисту власність і володіння землею.