Твір на тему: «Два життя Грегора Замзи» за новелою Франца Кафки «Перевтілення»

Головний герой новели Франца Кафки «Перевтілення» — дрібний комівояжер Грегор Замза. Він мешканець Праги, син незаможних батьків, обивателів з примітивними смаками і суто матеріальними інтересами. За п’ять років до того, як читач знайомиться з Грегором, його батько втратив усі свої гроші й став боржником. Щоб сплатити борги батька і врятувати своїх батьків та сестру він нестатків, Грегор був змушений найнятися на роботу до одного з батьківських кредиторів, торговця сукном.

Грегор Замза ніколи не пропускав роботу, ніколи не хворів і не скаржився на своє життя, хоча не мав не тільки друзів та приятелів, а й часу на відпочинок. Сенс його життя полягав у заробітку грошей для своєї родини, у тому, щоб допомагати своїм батькам. Тож коли одного разу Грегор не вийшов рано вранці зі своєї кімнати, щоб вирушити на роботу, батьки були дуже здивовані цим. Звичайно ж, коли виявилося, що Грегор перетворився на огидну комаху, він втратив не тільки свою роботу, а й інтерес своїх родичів. Вийшло так, що своїм рідним він був потрібен лише доти, доки заробляв гроші і утримував родину. Навіть сестра Грета, яка спочатку стала завзято доглядати за братом, з часом не витримала цього і відмовилася не тільки прибиратися у кімнаті Грегора, а й приносити йому їжу.

Життя Грегора Замзи розділилося на «до» та «після». Але, уважно проаналізувавши історію головного героя роману, можна дійти висновку, що його життя розділилося навпіл вже давно, і до перетворення він йшов не один день. Насторожує вже те, що у Грегора не було не те що друзів, а й навіть приятелів, з якими він міг би поділитися тим, що накипіло на його душі, чи просто провести вільний час. Він не помічав і того, що його батьки просто використовували його як джерело доходів, адже у них самих було ще достатньо сил, щоб працювати. Те ж саме можна сказати і про його сестру. Отже, Грегор був дуже самотнім, і ця самотність настала значно раніше того, як він перетворився на комаху.

Вражає те, що ніхто не мав ні краплини співчуття до нещасного, ніхто навіть і думки не мав, щоб спробувати допомогти Грегорові повернутися до нормального життя. Нікого не цікавив душевний стан героя, і навіть смерть Грегора усі сприйняли як подію жахливу, але належну й неминучу. Майже одразу після того, як родина позбулася тіла огидної комахи, життя у сім’ї пішло своєю чергою. Батьки та сестра спокійно обговорювали свої справи, виїжджали на природу, планували заміжжя Грети і переїзд до нового житла.

Автор новели вболіває за нещасну людину, яка, хоч і була нікчемною, але все одно не заслуговувала на зневагу, на байдуже, бездушне і жорстоке ставлення, адже почуття Грегора до своїх близьких були благородні, він хотів їм тільки добра та щастя.