Твір на тему: «В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи»

І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Т. Шевченко

Ми щасливі вже тим, що нам довелося народитися і жити на багатій, чудовій землі, у нашій рідній Україні. На цій землі жили наші прадіди, тут — корені нашого народу, які сягають сивої давнини, тут корені одвічних традицій, які сьогодні ми відроджуємо.

Наша Батьківщина — це країна, якій довелося багато чого зазнати на своєму віку: татарську неволю, жорстоке панування польської шляхти, не менш жорстокий царський режим і кріпацтво, катування німецько-фашистських загарбників і сталінські репресії. Але в усі часи український народ прагнув до свободи, боровся за незалежність і волю. Одним з прикладів такої боротьби було повстання проти польської шляхти, яке піднялося на Правобережній Україні у 1768 році. Події того часу у своїй поемі «Гайдамаки» описав Т. Шевченко. Поет показав, що той національно-визвольний рух був по-справжньому всенародним:

«Задзвеніли в усі дзвони

По всій Україні.

...осталися

Діти та собаки, —

Жінки навіть з рогачами

Пішли в гайдамаки».

Україна ніколи не забуде своїх славетних синів, які боролися за волю рідної землі: Максима Залізняка, Богдана Хмельницького, Івана Сірка, Петра Сагайдачного, Івана Вишневецького та багатьох інших щирих українців. За вічну мрію про державність України дуже дорогою ціною поплатилися найкращі представники роду українського: Січові стрільці й Запорізькі козаки.

Любов до рідної землі, до Батьківщини, до України звучить у багатьох творах українських письменників та поетів від часів Т. Шевченка до сьогодення. Щодо великого Кобзаря, то його усе життя більше турбувала не власна доля, а доля своїх співвітчизників, усієї України. Наприклад, у своїй поезії «Мені однаково» Т. Шевченко писав:

«Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні...

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…»

Особисто для мене Україна — це втілення краси усього всесвіту. Я дуже люблю рідну землю, українську природу. Мені подобається слухати спів пташок, шум гаїв, дивитися на блиск ранкової роси. Саме в такі хвилини я забуваю усі негаразди і наче потрапляю у чудову казку. Саме в такі хвилини мені хочеться жити, кохати, творити.

І коли я думаю про рідний край, то вірю, що тут завжди шумітимуть тополі і верби, пишатиметься червона калина, цвістимуть вишні. Я впевнений, що наш працелюбний народ обов’язково здолає всі труднощі. Україна буде багатою, розвиненою, демократичною європейською державою.