Твір у форматі ЗНО: «У нас єдина мета: Україна свята, нездолана ніким і ніколи»

Любіть Україну, як сонце, любіть,
Як вітер, і трави, і води
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди!..
Володимир Сосюра

Я твердо переконаний, що всі ми, українці, повинні цінувати землю, на якій жили та яку берегли від воєн наші пращури, маємо єдину мету: процвітання України і тому нам треба об’єднатися заради кращого майбутнього.

На користь мого переконання можу навести такі аргументи. По-перше, це наша Батьківщина-ненька, що виростила нас, тому маємо обов’язок – оберігати її, як син береже матір. По-друге, ми живемо в час «революцій, бунтів і повстань», за спиною тінь Майдану, відкрита «інформаційна» війна, тому не можемо залишатися осторонь бід своєї Батьківщини. У кожному з нас і є Україна. Ми – її теперішнє й майбутнє.

Переконливим доказом мого першого аргументу може слугувати образ полтавського полковника Якима сомка з роману «Чорна рада» Пантелеймона Куліша. У скрутний для країни час він прагнув «…зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва приклонились під одну булаву!..». За це готовий був покласти власне життя.

Переконливим доказом другого аргументу можу слугувати події сьогодення в Україні. Варто тільки згадати те, з чого розпочалася боротьба за справжню незалежність України – Революцію гідності. Молоді хлопці та дівчата без жодного захисту стояли проти озброєних виконавців «закону», бо вони ті, хто не продасть долю своєї країни за гроші, їм уже набридло жити на колінах у влади.

Отже, ми повинні вчитися на помилках, які дала нам славна історія українського народу, і не допускати їх у майбутньому. Ми маємо єдину мету – процвітання України і тільки тоді будемо щасливими, коли нарешті побачимо, що рани, завдані нашій Батьківщині тяжкими випробуваннями, нарешті загояться, «і на оновленій землі врага не буде, супостата».