Твір на тему: «Що дає українцеві знання історії?»

Мені не раз доводилося замислюватися над тим, навіщо ми вивчаємо історію. Безперечно, це цікава наука, яка приховує багато незвіданих таємниць та, водночас, відкриває низку шляхів до їх викриття. Однак, на мою думку, історія потрібна не лише для загального розвитку людини.

По-перше, вивчення історії — шлях до пізнання свого коріння. Українці неодмінно мають знати, якими були їхні предки, адже ментальність передається від покоління до покоління в межах однієї нації. Усім відомо, що українці — не лише трудолюбивий, але і волелюбний народ. В усі часи наша нація славилася прагненням здобути омріяну свободу, незалежність, побороти пригнічування з боку інших держав: так було і з давніх-давен, така ситуація і наразі. З історії черпаємо ми не лише знання про визначальні риси наших предків, але й про їхні надбання, культуру, звичаї та традиції. Дивовижно, як, пронісши звичаї крізь віки, деякі сім’ї святкують чи то християнське Різдво, чи язичницьке Івана Купала ідентично до того, як робили це наші предки. Сподіваюся, що наші нащадки також пронесуть древні українські традиції крізь віки. Саме вивчаючи історію, українці зможуть пояснити, чому їхні пращури так любили землю, чому писанка, віночок, калина — стійкі, надто важливі символи, чому наша абетка має літеру «ї», не притаманну жодній іншій мові.

По-друге, вивчаючи історію, ми маємо нагоду проаналізувати діяльність попередників та уникнути їхніх помилок, що були доленосними. Наприклад, великою помилкою Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським був брак армії, необхідної для оборони та захисту. Досліджуючи це питання, ми розуміємо, що наразі Україні обов’язково потрібні оборонні збройні формування, аби не допустити тієї трагічної ситуації початку ХХ сторіччя.
Ну і, зрештою, кожна нація повинна знати своїх героїв. Саме в цьому нам, українцям, і допомагає вивчення історії нашої держави. На жаль, лише небагатьом мешканцям України притаманне почуття національної гордості. Авжеж, звідки це почуття з’явиться, якщо більшість навіть не знає, ким пишатися?

Отже, українцям і справді необхідно вивчати історію своєї держави. Без цього пробудження національної свідомості — лише примарна ілюзія, а нація стане порожньою мильною бульбашкою, що зрештою лусне та не залишить жодного сліду на цій землі, жодного слова до нащадків. Варто пам’ятати, що саме ми — той перехідний місток між минулим і майбутнім поколіннями.