Твір на тему: «Добро і зло у повісті Бориса Харчука «Планетник»

Людина сама повинна визначати для себе життєві пріоритети. Для головного героя повісті Б. Харчука «Планетник» цими пріоритетами були шанобливе ставлення до батьків, надання безкорисливої допомоги іншим, збереження рідної природи та її краси, любов до людей і праці. Планетник ніколи не забував, що поряд з ним знаходяться такі ж самі люди, як і він.

Знайомство з Планетником відбувається вже на перших сторінках повісті: «Планетник був малим хлопчиком. Він, як усі ми, прилетів з вирію казки на свій берег. Тоді й не помишляв, що йому судилося стати бурівником, хмарником». Цей хлопчик прагнув творити добро на благо інших.

Головний герой повісті Б. Харчука повсякчас бажає довести оточуючим свою чуйність, доброту і щирість, але люди не завжди сприймають вчинки Планетника належним чином. Більше того, односельці пов’язують усі свої життєві негаразди саме з Планетником. На їхню думку, Планетник був представником чогось незвіданого, а скоріше усього — представником нечистої сили. А сам він шкодував лише через те, що не встиг пізнати більшого, не встиг злетіти в небо.

У Планетника були гідні мрії і прагнення. Найбільшою мрією хлопчика було бажання посадити щось самому та дочекатися, щоб посаджене зійшло. Планетник бажав цього, наслідуючи свою маму. Хлопчик, як ніхто інший, добре розумів природу, намагався ніколи не завдавати шкоди ні тваринам, ні рослинам. Одного разу мати дозволила йому пересадити нарцис. Планетник викопав квітку дуже обережно, а потім, «не пошкодивши жодного корінчика», посадив її біля маминої грядки. Автор повісті так характеризував Планетника: «Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави — усе живе, усе для чогось призначене». Планетника не любили не тільки дорослі односельці, а й сільські діти. Йому кривлялися, його проганяли, навіть кидали в нього камінці. І все лише через те, що він був не такий, як інші.

Люди не розуміли Планетника, не розуміли його хист спілкуватися з природою і керувати деякими її явищами. Тому хлопчик увесь час був самотнім і знаходив задоволення тільки у спілкуванні з тваринами і рослинами.

Планетник — це втілення добра, яке, на жаль, досить часто не сприймається людьми. Прагнення людини творити добро і нічого за це не вимагати, багатьох дивує. Від цього і вороже ставлення до героя повісті, від цього і неприйняття людьми тих, хто «не такі, як вони».