Твір на тему: «Мій улюблений архітектор»

Архітектура — це один із найпрекрасніших видів мистецтва. Вона змушує затамувати подих і замислитися над глибокою філософією форми. Важливість архітектури полягає в тому, що вона здатна об’єднати або розділити суспільство. Цей чудовий вид мистецтва демонструє традиції та звичаї певного народу. Наприклад, Вестмінстерський палац у Великій Британії — це демонстрація історії старої Англії. Я вважаю, що архітектура є важливим елементом цивілізованого суспільства. Протягом віків люди створювали найрізномантніші споруди: піраміди, вежі, будинки тощо. Однак перед тим, як побудувати щось значуще, потрібно зробити проект. Цю нелегку роботу виконує архітектор.

Найбільше мене вражають споруди двадцятого століття. Архітектурні стилі початку минулого століття можна порівняти з американськими гірками, бо вони розвиваються дуже швидко, не встиг з’явитися один, як відразу його змінює наступний. Основні напрями двадцятого століття: деконструктивізм, ар-нуво, бруталізм і модернізм. В минулому столітті почали з’являтися дивовижні технічні новинки, які сприяли розвитку різних сфер життя людини. Митці могли реалізовувати свої задумки й вигадувати ще щось геніальніше. Одним з таких унікальних архітекторів був Антоніо Гауді. Це загадкова фігура в історії архітектури, оскільки його роботи не піддаються ніяким законам і принципам. Коли він закінчив Вищу архітектурну школу в Барселоні, ректор сказав: «Хотів би я знати, кому ми видали диплом — божевільному чи генію?»
Гауді створив велику кількість будівель таких, як храм Святого Сімейства в Барселоні, різні будинки та пам’ятки мистецтва. Найбільше мене вражає будинок Батло. Замість червоночерепичного даху створений різнокольорий хребет динозавра, що подає на землю з небес. Балкони будівлі схожі на кістки. Усе це створює образ чогось містичного й казкового.

Сам Антоніо Гауді був не тільки справним майстром своєї справи, але й патріотом свого міста, бо робив усе для його культурного збагачення. Архітектор починає цікавитися малюванням ще в школі, а потім вступає до університету в Барселоні, де й продовжує навчання. Це прекрасне місто стає для нього музою та джерелом творчої енергії. Там архітектор творив аж до останніх днів свого життя, майже не покидаючи улюбленого міста.

Отже, моїм улюбленим архітектором є іспанець Антоніо Гауді, тому що він не боявся дивувати й створювати те, що не піддається жодним законам і правилам.