Твір на тему: «Моє ставлення до філософії Володимира Винниченка в романі «Сонячна машина»

Роман В. Винниченка «Сонячна машина» — це твір незвичайний і особливий як для творчості самого письменника, так і для української літератури в цілому. До того ж так можна казати не тільки про афішовану утопічність цього роману, ще не бачену в українській літературі, а й про те, що «Сонячна машина» стала початком нового етапу творчої діяльності автора, у якого стала помітною поступова переоцінка життєвого досвіду, необхідна для творення нової ідеології і підбиття підсумків революційної боротьби.

Слід сказати, що неоднозначність роману В. Винниченка «Сонячна машина» як перехідного етапу творчості письменника відбилася на різноманітності трактувань та оцінок цього твору. Деякі літературознавці вважали роман антиутопією, інші характеризували його утопічним, а окремі фахівці й зовсім заперечували і те, й інше.

Необхідно відзначити, що в романі присутні елементи соціальної критики, хоча б до перемоги Сонячної машини і одразу ж після неї. Та не слід переоцінювати їхнє значення й ототожнювати цю критику з антиутопією. Проте В. Винниченко не формулює у романі вид свого суспільного позитивного ідеалу, а зупиняє дію на шляху до його досягнення. Мабуть, свій ідеал В. Винниченко виразив в чомусь іншому, але ми цього не помітили чи не зрозуміли.

Були спроби деяких критиків пояснити основну ідею роману як віру автора у безперечну важливість техніки для людей і прогресу. При цьому символом науково-технічного прогресу розглядалася саме Сонячна машина. Та як би там не було, а до щасливого завершення історії привела не машина, що підтверджує картина будови суспільства після перемоги Сонячної машини. А позитивним її зробило людство, та й то тільки після того, як морально оновилося. Саме неочікуваний порив, який раптово охопив людей, цілеспрямоване прагнення працювати, діяти, призвели до створення зовсім іншого, нового суспільного ладу. Тобто, за думкою автора, свідомість визначила буття. Це досить дивна думка для колишнього марксиста.

У «Сонячній машині» автор спробував створити нову, універсальну теорію. У романі вона проявилася в засобах оновлення суспільства, головним з яких було моральне удосконалення людства. Згодом ця теорія вилилася в утопічне вчення, положень якого усе життя намагався дотримуватися автор. Я ставлюся до роману В. Винниченка «Сонячна машина» як до утопії, але до утопії з ідеєю. І хоча філософія письменника, відтворена у романі, досить складна для розуміння, вона має право на існування не тільки в минулому, а й у нашому сьогоденні.