Твір на тему: «Як ми з батьком на риболовлю ходили»

Нещодавно були зимові канікули. Звичайно, вони пройшли чудово, адже я багато часу проводив з друзями, родичами, неймовірно відсвяткував Новий рік. Зима була сніжною й морозною, це не може не радувати. Я переповнений задоволенням і лише позитивними емоціями.

Я вже писав, що багато часу проводив з батьками. Одного разу ми разом з татом пішли на риболовлю й взяли з собою дідуся Петра. Природа зачаровує своєю красою: річка покрилася товстим шаром льоду, а під ним видно, як плаває багато риб, усі дерева засипані снігом, навкруги все біле.

Дідусь, знаючи мою дитячу наївність, почав дуже правдиво розповідати смішні дивні історії, поки тато закидав вудочку й починав рибалити. Історії були дуже схожі на ті, що були в усмішці «Сом» відомого українського письменника Остапа Вишні: «...колись було впiймано сома вагою на 400 кiлограмiв! Он який сом! 25 пудiв сом! Не сом, а корова!» Я, роззявивши рота, уважно слухав і дивувався з дідусевих розповідей. Петра Петровича перервав крик мого батька. «Швидше допомагайте!» — кричав тато. То почала клювати риба, до речі, велика. І почали ми всі той улов тягти. Виявилося, що батьку вдалося впіймати сома! Згодом ми наловили ще багато карасів. Радісні й задоволені ми повернулися додому.

Риболовля виявилася веселою і пізнавальною для мене. Мама смачно приготувала нам карасиків. А тато лише пізно ввечері зізнався мені, що дідусь розповідав мені неправдиві смішні історії, та я не жалкую, адже після цього мене зацікавила творчість видатного українського письменника Остапа Вишні.