Твір на тему: «Пам’ятник мого улюбленого письменника»

«Чи знаєте Ви українську ніч? О, Ви не знаєте української ночі...». Це слова з твору Миколи Васильовича Гоголя «Майська ніч». Ким був видатний письменник: росіянином чи українцем? Думаю, прочитавши рядки його творів, можна сказати, що Гоголь був справжнім патріотом. Він любив Україну, в якій народився і виріс, робив свої перші творчі кроки, але водночас любив і Росію, в якій писав свої твори.

Тому Україна, Батьківщина письменника, не могла не увінчати його пам’ять. У 1909 році в Харкові було урочисто відкрито бронзовий бюст Миколи Васильовича Гоголя. Він знаходиться на площі Поезії, навпроти Харківського драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.

Сама ідея спорудження пам’ятника, звичайно ж, з’явилася значно раніше. Стало питання фінансування. У 1881 році був проведений благодійний спектакль, метою якого став збір коштів на встановлення пам’ятника письменникові, але грошей не вистачило. І тільки в ХХ столітті до цього питання повернулися.

Пам’ятник Гоголю має схожі за стилем створення риси з пам’ятником О. С. Пушкіну, який розміщений навпроти драматичного театру. Це й не дивно, адже вони належать руці одного майстра — скульптора Б. В. Едуардса. Таким чином, розмістивши бюсти Пушкіну і Гоголю в різних кінцях скверу Поезії, йому додали свою родзинку і своєрідну архітектурну повноту та гармонію.

У 1917 році відбулося переміщення пам’ятників. Театр «Березіль» (зараз Харківський драматичний театр імені Т. Г. Шевченка) перейменували, і в 1935 році радянські чиновники сприйняли неправильним, що перед театром Т. Шевченку стоїть бюст О. Пушкіна. Начебто нелогічно. Тому бюсти поета Пушкіна і письменника Гоголя поміняли місцями. У результаті Пушкін дивиться на вулицю Пушкінську, а Гоголь дивиться на театр Шевченка.

Бюст Миколі Васильовичу Гоголю зображений з задумливим виразом обличчя, трохи іронічний, з легкою посмішкою на обличчі. У правій руці письменник тримає перо, а в лівій — рукописи. Так би мовити, свій робочий інструмент. Бюст височить на чотиригранному гранітному постаменті, що розширюється до низу, на ньому знаходиться табличка з роками життя і смерті письменника.

Микола Васильович за життя був овіяний цілим рядом легенд. Існує й легенда про його смерть. Гоголь страждав психозом, і є версія, що його поховали в літургійному стані. Тобто в стані сну. Подібна історія є і у пам’ятника письменнику. Під час Великої Вітчизняної війни в нього влучила куля, пробивши плече і кисть. Це «поранення» при реставрації пам’ятника в 2009 році було вирішено залишити, бо воно теж стало частинкою історії.