Твір на тему: «Весілля — енциклопедія народу»

Мабуть, кожна дівчина вже змалечку мріє про своє майбутнє весілля: про сукню, яку одягне, про можливих гостей, про дружку, яка буде її супроводжувати. Та відкрию вам секрет: про весілля замислюються не тільки дівчата, а й хлопці, можливо, це спадає їм на думку не в такому юному віці, але цей момент настає. Справді, таке дійство не залишає осторонь думки жодного, адже весілля — це створення нової сім’ї, власного маленького суспільства. Саме ця подія святкується з величезним розмахом і залишає по собі лише приємний відбиток на серці. Тому цьому святу приділяють багато уваги ще з давніх-давен. Тож не дивно, що за таку величезну кількість років свято укладання шлюбу увібрало в себе традиції, обряди та колорит, притаманний його народу.

Я неодноразово чула вислів: «Весілля — це енциклопедія народу», — вважаю, що це справді так. Дійсно, ви ніколи не замислювались, що в кожного народу, з кожного куточку світу обряди та весільні звичаї напрочуд різні? У них можна розгледіти й приналежність молодої пари до певної релігії, переважання якихось поглядів або переконань, зрештою, зрозуміти, яку націю вони представляють. Взагалі, обряди та традиції, не лише весільні, несуть у собі шматочок історії, адже вони не з’являються з нічого, а формуються протягом довгих років, наповнюючись своїми характерними рисами, притаманними лише окремій групі людей, окремому суспільству. Мабуть, легше це буде зрозуміти і донести на прикладах, тому я так і зроблю.

У якій країні нареченому не дозволяють бачити обраницю аж до дня укладання шлюбу? Правильно, в Індії. Така традиція притаманна лише цій країні і, у свою чергу, багато розповідає про її жителів. Наречений дозволяє обрати майбутню дружину батькам, тож можна зробити висновок, що в Індії молодь поважає думку старших завжди. Навіть у вирішенні найважливіших життєвих питань покладається й довіряє їхнім рішенням. Наступною, на мою думку, досить колоритною традицією є викуп нареченої на мусульманському весіллі. Звичайно, подібна традиція присутня майже на всіх церемоніях, але саме мусульмани приділяють їй найбільше уваги. Бо коли родичі нареченої вирішать, що викуп замалий, це розцінюється, як неповага й образа, тому це й може послугувати основною причиною відмови в створенні нової сім’ї. Тож відразу зрозуміло, що гроші для мусульман — не остання річ у житті, яка навіть може перевершити й перемогти чисте, щире людське кохання. В українському традиційному весіллі також присутня одна досить характерна риса, яка справді розкриває сутність і душу українського народу. І ця традиція — вінчання молодих. Українці завжди залишалися напрочуд релігійною нацією, тому до обряду вінчання досі ставляться з особливою повагою й довірою, адже укладання шлюбу перед Богом — це велика відповідальність.

Прикро, що зараз ми спостерігаємо тенденцію до типізації усіх, колись таких найрізноманітніших весільних церемоній. Люди, швидше за все, почали поступово втрачати почуття прекрасного. Я не говорю, що сучасне весілля має зберігати всі традиції, так, світ змінюється, тому кожен має право відмовитись від занадто консервативних і застарілих звичаїв, але жоден не має права забувати про своє походження й історію.

Тож давайте спробуємо не втратити тієї автентичності та традиційності, які, як ніщо інше, збагачують і прикрашають найважливіше дійство життя — весілля.