Твір на тему: «Родичі тільки по крові» за новелою Франца Кафки «Перевтілення»

Головний герой новели Франца Кафки «Перевтілення» - службовець Грегор Замза. Саме з ним і трапилася незвичайна подія — одного рану він прокинувся величезною потворною комахою, втративши усі людські риси, але при цьому у нього залишилася можливість розмірковувати, як людина, і так само, як людина, оцінювати поведінку та вчинки інших. Він поступово усвідомив своє становище, яке привело його у відчай і жах. Адже ще вчора він був єдиним годувальником своєї родини, ще вчора він утримував сестру, матір і батька. Впродовж багатьох років своєї праці він відробляв батьківський борг, а в найближчий час навіть планував відкласти кошти на навчання сестри у музичній школі.

Головною інтригою цього твору стало не фантастичне перевтілення головного героя, а те, як відреагували на це його рідні. Ще не знаючи, що трапилося з сином, мати турбувалася через те, що Грегор за багато місяців перший раз спізнювався на роботу і не виходив зі своєї кімнати. Вона навіть не звернула уваги на те, що через двері почувся не голос її сина, а якийсь незрозумілий писк.

Стурбувалися і в конторі, навіть прислали до Грегора додому повіреного, щоб дізнатися, що трапилося. І коли рідні та посильний побачили замість знайомої людини величезну комаху, вони виказали цілу гаму почуттів. «Мати ступила два кроки до сина, опустилася додолу, сховавши обличчя на грудях. А батько з ворожим виразом обличчя стиснув кулаки, наче хотів заштовхати Грегора назад до кімнати, потім затулив очі руками й заплакав, аж затрусилися його могутні груди».

Лише Грегор віднісся до свого перевтілення відносно спокійно. Спочатку він сподівався, що воно тимчасове, намагався переконати і себе, і інших, що все минеться, а до нього знову повернеться людський вигляд. Але минав час і нічого не відбувалося. Грегор залишався комахою і не знав, що робити. Батьки взагалі стали ігнорувати свого потворного сина, тільки сестра час від часу заносила йому їжу. Поступово почуття зневаги рідних переросло до ворожнечі, а потім і до ненависті. Виявилося, що з втратою годувальника родина не збанкротувала, щезли хвороби матері і батька, вони почали працювати і жили не набагато гірше.

Після кількох місяців такого життя родина вирішила позбутися огидної комахи, навіть не згадавши, що глибоко всередині це ще був їхній Грегор. А сам герой все одно згадував своїх рідних так само «зворушено й любовно». Фінал новели виявився достатньо передбачуваним. Грегор загинув сам, так і залишившись у тілі потворної комахи. Його огидного тіла позбулася робітниця, а батьки і сестра навіть не поцікавилися, де вона його діла.

Це і був фінал фантастичної і сумної історії. Мати і батько Грегора не склали тест на батьківство, не виявилася по-справжньому рідною і його сестра. Рідними вони виявилися лише по крові, а ось родинних стосунків між ними ніколи не було.