Твір на тему: «Світ фантазії в оповіданні «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою»

В оповіданні «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою» письменник Ігор Калинець розповів, як завдяки багатій уяві школярки Ганнусі на світ з’явився дивовижний Хлопчик-фігурка. Дивним чином ожив звичайний малюнок, намальований дівчинкою на запітнілому трамвайному склі. Більше того, цей хлопчик почав діяти самостійно і втручатися у життя дівчини.

Хлопчик-фігурка був цілком задоволений собою, він прагнув довести свою необхідність, важливість і значущість. Ганнуся забирає Хлопчика-фігурку додому і він оселяється у її альбомі для малювання. Виявляється, що хлопчик вміє розмовляти, вміє писати і читати, добре знає історію і загалом досить освічений. А понад усе він задоволений собою, задоволений тим, що насправді існує. Існування цього казкового хлопчика доводять його витівки.

Першим хлопчика-фігурку бачить вчитель малювання, який на малюнку ставить великий знак запитання. Звичайно, хлопчик хотів, щоб Ганнуся отримала гарну оцінку, але він і так був задоволений, бо його ж помітили, до того ж не хтось зі школярів, а вчитель, людина, яка закінчила академію мистецтв, але ніколи нічого не чула про Хлопчика-фігурку.

Ганнуся хотіла більше дізнатися про дивовижного хлопчика, і той був радий нагоді посвятити її в таємниці свого життя і допомогти дівчинці з навчанням. Для цього він попросив у дівчинки її зошит та ручку. Ганнуся поставилася до прохання Хлопчика-фігурки легковажно, бо не вірила, що хлопчик, який з’явився зі скла в трамваї, вміє читати і писати. Але наступного дня під час уроку української мови дівчинка виявила в своєму зошиті цікавий «Життєпис Хлопчика-фігурки», причому написаний він був почерком Ганнусі. І вчителька, і однокласники були у захваті від цього дивовижного оповідання, а ось дівчинка була збентежена появою цього твору. Адже вона не була його автором, а правду сказати не могла, бо знала, що ніхто не повірить, що звичайний малюнок може розмовляти, читати і писати.

До свого оповідання Ігор Калинець додає підзаголовок «трохи казка», адже Хлопчик-фігурка був не тільки казковим персонажем, а й символом нашої фантазії і натхнення. У такий спосіб письменник хотів показати, наскільки важливо вірити в те, що диво може трапитися і в реальному житті, а також наскільки прекрасно, коли у людини є власна фантазія, уміння мріяти і мислити.