Твір на тему: «Ліричність балади Євгена Гребінки «Човен»



Балада «Човен» є одним з найвідоміших творів відомого українського поета Євгена Гребінки, який витриманий у найкращих традиціях романтизму. Емоційної напруженості баладі надає образ човна, який, як на мене, є дуже глибоким. Човен у баладі — це уособлення особистості, яка опиняється у життєвому морі нестандартних ситуацій. Образ човна містить характерні елементи трагічності, що притаманно більшості романтичних творів. Складне протистояння оточуючого світу і особистості створює в поезії напруження і конфлікт.

Особисто мені балада Є. Гребінки сподобалася не тільки образністю і змістом, а й неповторною художньою мовою. У своєму вірші поет використовує типові для фольклору образи і порівняння, а ритміка поезії нагадує народні пісні. Море життя у поезії постає перед нами небезпечним та грізним:

«Заграло, запінилось синєє море,

І буйнії вітри по морю шумлять,

І хвиля гуляє, мов чорнії гори

Одна за другою біжать.

Хоча море розбиває човен, але ліричний герой не робить висновку, що така доля очікує кожного, хто наважується вирушити в далекі мандри по життєвому морю. Адже балада «Човен» є автобіографічною, бо її автор колись був змушений покинути рідний край і вирушити у таке ж далеке і небезпечне плавання.

Мені сподобалося, що ліричний герой балади, попри свій страх, вважає плавання необхідним і не відмовляється від нього. Вражає і те, що поет, який жив понад століття тому, висловив таке ж ставлення до життя, яке притаманне і нашим сучасникам. Я та більшість моїх однолітків така само впевнені, що для того, щоб досягти своєї мети, треба не сидіти і чекати дива, а діяти, навіть якщо на перешкоді стоїть страх чи невпевненість.

Хоча навіть сам автор і побоювався, але не ховався від світу і сподівався на те, що «випливе» зі складних життєвих ситуацій:

«Як човнові море, для мене світ білий

Ізмалку здавався страшним;

Да як заховаться? не можна ж вік цілий

Пробути з собою, одним».

Балада Є. Гребінки «Човен» є глибоко ліричною поезією, яка зворушує своєю щирістю. У вірші автор майстерно поєднує власні думки та знахідки, елементи фольклорних творів і морально-етичні погляди, притаманні поетам-романтикам. Попри те, що рішення ліричного героя балади є досить категоричними і різкими, від того балада не втрачає своєї ліричності і краси.

Певно, було б гарно, якби і ми вміли протистояти життєвим негараздам з такою ж красою і ліризмом. Мабуть, тоді наше життя сприймалося б нами зовсім по-іншому.