Твір на тему: «Особливості лірики Володимира Підпалого»

Неси в очах дива і недива,
Хай буде тільки правда в них жива.
В. Підпалий

Володимир Підпалий — маловідоме ім’я в культурі нашого народу. Про нього не пишуть навіть в «Історії української літератури», проте його заслужено можна вважати талановитим майстром поетичного слова. Палітра творчого доробку майстра досить багата. У своїх творах поет порушує такі важливі питання, як роль в житті людини малої Батьківщини, протистояння добра і зла, любові й ненависті, драматична суперечність життя тощо.

У літературних колах про В. Підпалого кажуть: поет негаласливий, камерний. Його вірші сповнені символічності, таємниць і лаконічності. В. Підпалий — по-справжньому інтелігентна людина ХХ століття, душа якої сповнена тугою за гармонією в цьому суперечливому світі. Людське життя поет розглядає як Всесвіт, в якому співіснують дух і душа. Особисто його чиста душа більше часу знаходилася на небі, ніж на землі. У цьому був сенс існування митця — він один з українських поетів доби шестидесятників. В цьому можна переконатися на прикладі вірша В. Підпалого «Запросини», який був написаний у 1967 році.

Цей вірш розпочинається описом природи, тому його можна віднести до пейзажної лірики. На прохолодному небі поет зображує багато хмар, то його зігріває золотий човен — місяць:

«Від хмари на хмару,

на хмару зі хмари — і на місці».

Золоті промені місяця створюють атмосферу комфорту і тепла. Його образ написаний під впливом народних творів і поезії Т. Шевченка.

Переповнений любов’ю до рідної хати, В. Підпалий відкриває нам таємницю, про яку знає тільки «він та ніч». Перед нами постає домівка, що стоїть

«Там, де три гори зійшлися,

де три ріки злилися,

де три шляхи зав’язалися».

Триєдність надає віршеві «Запросини» казковості, тому поетична оповідь сприймається як казка. А в хатині ми бачимо золоті весла, які необхідні золотому човну. Ліричного героя переповнює радість від побаченого. Човен і весла для нього — орієнтир у темряві, тому ніч для нього не страшна, а безнадія зникає.

В будь-якому разі герой повинен відправлятися на пошуки власного життєвого шляху. До подорожі запрошують не тільки золоті весла і човен, а й сама душа.

Зміст таємниці відкривається нам наприкінці віршу: для кожної людини найважливіше у житті — зв’язати разом щастя, здоров’я і добро. І якщо це вдасться зробити — значить, живеш ти не дарма, значить, досяг головної мети.