Твір на тему: «Золота казка осені»



Мабуть, усі діти люблять казки. Коли мені було 5 років, я обожнювала слухати вигадані історії моєї бабусі. Діти виростають, та чи припиняють любити те, що їм подобалося в дитинстві? Не знаю, як інші, але я досі слухала б і слухала розповіді бабусі. А ще я навчилась бачити казку навколо себе і, щиро кажучи, її створює усе, що мене оточує.

Зараз за вікном пише свої казки осінь. Я прогортала вже половину її книжки. Такої краси ви, напевне, ніде не бачили: заголовок кожної казки виведений золотими літерами, а текст самої історії переливається барвою від жовтогарячої до яскраво-червоної. А яка палітурка! На ній осінь вальсує з вітром, підіймаючи вгору купи листя. Надзвичайно приємно пахнуть сторінки її книги. Справжнім книголюбам подобається запах щойно надрукованих книжок. А я просто зараз насолоджуюсь ароматами дощу, пожовклого листя й диму, який пахне так, по-особливому, тільки восени. Про що ж пише казкарка-осінь?

Перший розділ її збірки казок називається «Вересень». Ці казки написані у співавторстві з Літом, тому від них віє теплом, сонцем і радістю.

Другий розділ, найяскравіший, як на мене, і найцікавіший. Складається враження, що Осінь писала ці розповіді, закутавшись у клітчастий коцик і тримаючи в одній руці горня з чаєм. Кожна сторінка — неймовірна історія, яка просто не вкладається в голові. На одній зі сторінок — Туман, добрий знайомий Осені, замилив усім очі і перетворив різнокольоровий світ осінніх чарів на сірий. Перегортаю наступну, завмираю: це ж історія з обкладинки «Вальс Осені і Вітру». З захопленням читаю кожне слово.

Залишився один розділ. «Листопад» інтригує, яких казкових слів написала там Осінь? Сподіваюсь знову поринути в атмосферу магії щирого слова.

А в моєї Осені історії справді золоті: кожна кольорова, цікава, неповторна. Осінь дарує незабутні емоції й перетворює в красу кожну мить. Я живу у справжній казці.