Твір на тему: «Про сильну українську людину» за романом Івана Багряного «Тигролови»

Роман І. Багряного «Тигролови» був написаний у 1943 році. В основу цього твору автор поклав автобіографічні події: це і відбування у засланні на Далекому Сході, і втеча з табору, і зустріч у далекосхідній тайзі з земляками, і риси характеру головного героя Григорія Многогрішного, які мають багато спільного з рисами характеру автора.

Одна з тем роману І. Багряного «Тигролови» — зображення життя українців на далекосхідній землі, за тисячі кілометрів від рідної землі, від рідної Батьківщини. Можна з упевненістю сказати, що родина Сірків, що прихистила Григорія Многогрішного під час його скитання по тайзі, — це теж сильні українські люди, не менш сміливі і шляхетні, ніж головний герой роману. Слід додати, що родина Сірків — це, скоріш за все, не розкуркулені селяни, яких після революції комуністи висилали до Далекого Сходу, а нащадки запорізьких козаків, що у XVII-XVIII століттях намагалися в цьому краї створити власну республіку. Сірки — гарні господарі і мисливці, які за багато поколінь не втратили українські традиції і зв’язок з пам’яттю предків.

Жили ці сильні українські люди на справжньому зеленому острівці серед непрохідних тайгових хащ під назвою Зелений Клин. Родина Сірків вправно вела своє невелике господарство, пам’ятала українські традиції і дотримувалася українських звичаїв. Це були мужні і горді люди, сміливі мисливці, які займалися тим, що виловлювали у безмежній тайзі тигрів. Саме тому їх називали «тигроловами». І це досить символічно, адже тигроловами були люди, які протистояли силам зла. А з іншого боку, Григорій Многогрішний був і сам, як загнаний звір, а «тигроловами» для нього стали службовці НКВС.

Щодо родини Сірків, то від своїх славетних пращурів усі вони зберегли моральне здоров’я, гідність і духовну незалежність. Вони підтримували традиції предків і жили за старими звичаями. Усі стосунки між членами родини будувалися на взаємоповазі, взаєморозумінні і любові. Жінки родини Сірків були берегинями домашнього вогнища. В образах матері і дочки І. Багряний уособив злагоду, красу і добро. Дочку Наталку він представив як рішучу, мужню, горду і сміливу дівчину, яка не боїться життєвих труднощів. Наталка Сірко та її мати — це зразок кращих українських жінок.

Головний герой роману «Тигролови» Григорій Многогрішний, без сумніву, — людина смілива й гідна. Але й про Сірків можна сказати, що це сильні українські люди, які не злякалися прийняти у своїй домівці біглого в’язня, допомогли йому повернутися до життя й виконати усе, що він задумав, ризикуючи не тільки своїм благополуччям, а й своїм життям.